В Тернополі хочуть поставити пам'ятник сталінсько-гітлерівській дружбі

В Тернополі потрібно поставити спільний пам’ятник Сталіну й Гітлеру - і назвати цей монумент "Кати українського народу".

Про це заявив депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна.

На пам’ятнику має бути бронзова табличка з текстом договору від 28 вересня 1938 року "Про дружбу", підписаним між Сталіним та Гітлером.

За словами Барни, ідею пам’ятника подала група тернопільських та львівських скульпторів: "За тими ескізами, які мені передали митці, Гітлер і Сталін стоять на колінах перед українським народом".

"Сталін і Гітлер - два кати, які вбили й замордували половину населення України. Й ця меморіальна композиція має нагадувати нам про страшні злочини комунізму та фашизму", - заявив депутат.

Гітлер проти Сталіна: хто був гірший?

Барна планує внести пропозицію на обговорення тернопільської громади. У разі її схвалення ініціативна група відкриє меморіальний комплекс до 8 травня – європейського Дня перемоги над фашизмом.

Нагадаємо, що в Івано-Франківську організацію ВО "Тризуб" поширює листівки, де зображено Сталіна і Гітлера, на них нацистський вождь заявляє: "Я також винищував українців. Поставте і мені пам'ятник".

6 грудня в Запоріжжі розмістили білборд з малюнком Гітлера та словами: "Чем я хуже Сталина? Ставьте и мне памятник". Білборд демонтували невідомі вже через кілька годин після того, як його повісили.

У листопаді 2010 року Держдума РФ зробила заяву про те, що спроби покласти провину за розв'язання Другої світової війни не тільки на гітлерівську Німеччину, але й на Радянський Союз є "завідомо антиісторичною брехнею".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.