БІЛБОРД ІЗ ГІТЛЕРОМ У ЗАПОРІЖЖІ ЗНЯЛИ НЕВІДОМІ

Білборд з карикатурою Гітлера, встановлений в центрі Запоріжжя журналістами місцевої газети, провисів лише кілька годин і був знятий комунальними службами.

Про це повідомив головний редактор газети "Субота плюс" Богдан Василенко, ініціатор установки білборда, повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Він зазначив, що "рекламна площина була знята невідомими особами, можливо, комунальниками".

"Білборд з карикатурою Гітлера, що вимагає встановити йому в Запоріжжі пам'ятник, так само як і Сталіну, провисів лише кілька годин і був знятий невідомими без нашого, власників площини, дозволу", - розповів журналіст.

"Ми викликали міліцію. Прибули співробітники райвідділу. Вони з кимось говорили по телефону, заявивши, що наш антисталінський білборд зняли комунальники" - уточнив Василенко.

Після Сталіна у Запоріжжі з'явився Гітлер (ФОТО)

Також він зазначив, що на адресу керівництва рекламного агентства, що розмістило білборд, надходять погрози від невідомих осіб.

"Невідомі телефонують керівнику агентства і погрожують їй прокуратурою" - зазначив Василенко.

Крім того, він зазначив, що, за його даними, міський голова Запоріжжя не віддавав наказу про зняття білборда.

"Ми маємо намір завтра відновити нашу власність, адже ми орендували місце під білборд на місяць за 3 тисячі гривень. Також будемо разом з правоохоронними органами шукати тих, кому не сподобався антисталінський білборд, який є протестом запорізьких журналістів проти встановлення пам'ятника Сталіну в Запоріжжі", - зазначив Василенко.

Нагадаємо, сьогодні в Запоріжжі на перехресті проспекту Леніна і вулиці Української журналістами місцевої газети встановлений антисталінський білборд з карикатурою Гітлера на тлі пам'ятника Сталіну, і підпис: "Чим я гірше за Сталіна? Поставте і мені пам'ятник!".

ДОВІДКА:

17 листопада 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

14 листопада мер Запоріжжя Олександр Сін доручив юридичній службі міськради перевірити законність встановлення біля обкому КПУ відновленого 7 листопада погруддя Сталіна.

В лютому 2011 року Сін заявив, що це погруддя встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Після відновлення "пам'ятника" Сталіну громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.