У Ніжині демонтують пам'ятник Леніну

Міська рада міста Ніжин (Чернігівська область) прийняла рішення прибрати пам'ятник Леніну з центральної площі міста.

Про це повідомляє прес-служба партії "ВО "Свобода".

З ініціативи депутата-"свободівця" Володимира Боровика сесія Ніжинської міськради прийняла рішення демонтувати пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській імперії 1917 року.

Депутати звернулися до Чернігівської обласної ради з проханням зняти з обліку пам’ятників об’єкт "Пам'ятник В. І. Леніну" і демонтувати його.

Також міськрада ухвалила рішення про створення тимчасової депутатської комісії з питань перейменування назв вулиць і площ міста. Очолив її все той же Боровик – викладач Ніжинського державного університету імені Гоголя.

Нагадаємо, 20 грудня 2011 року суд визнав незаконним здійснений у 2008 році демонтаж пам'ятника Леніну з центральної площі Черкас.

На почату грудня 2011 року закарпатські комуністи заявили, що вимагають повернути в центр Ужгорода пам'ятник Леніну, демонтований у 1991 році. Тим часом греко-католики пропонують переплавити бронзового Ілліча на єпископа Андрія Бачинського.

У листопаді нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

У квітні на кошти КПУ було встановлено пам'ятник Леніну в селі Новослобідка Запорізької області. Відкриття теж відбулося від імені місцевої громади.

У червні комуністи відновили розбитий невідомими пам'ятник Леніну в смт Шишаки Полтавської області.

В серпні було демонтовано пам'ятник Леніну на центральній площі Борисполя (Київська область).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".