БУДИНОК ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ МОЖЕ ВПАСТИ (виправлено)

Пам’ятка історії національного значення - Київський будинок учителя на Володимирській вулиці, де розміщувався перший український парламент XX сторіччя, перебуває в аварійному стані та може розсипатись як картковий будиночок.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець із посиланням на колектив Будинку вчителя.

Депутат розповів, що на сьогодні ремонту потребують частина покрівлі, внутрішні та зовнішні куполи над конференц-залом. Зовнішні фасади споруди почали розтріскуватись та відпадати. Покрівний штукатурний шар внутрішніх стін в багатьох місцях відсутній, що спричиняє руйнацію цегляної кладки.

Чавунна огорожа на гранітних парапетах має значні ушкодження. Зовнішні кабелі електроживлення, розподільче обладнання, електрощитові, дворова каналізаційна система в експлуатації більше 50 років, зношені і знаходяться в аварійному стані.

"Сьогодні народовладдя в Україні не в пошані, роль чиновників значно вища ніж депутатів - народних обранців, може тому існує така генетична зневага до будинку першого українського Парламенту, - зазначив Бригинець. - Це питання звучить гостро напередодні святкування Дня Соборності України - з’єднання УНР і ЗУНР".

Возз'єднання УНР і ЗУНР: унікальні ФОТО

На сьогодні за попереднім обстеженням об’єкту вартість ремонтно-реставраційних робіт сягає 25 МІЛЬЙОНІВ грн. Враховуючи культурну та соціальну значимість будівлі, вказаний об’єкт необхідно включити до Програми соціально-економічного розвитку Києва на 2012 та наступні роки.

Київський міський будинок учителя — комунальний комплексний позашкільний заклад у системі позашкільних закладів освіти міста Києва. В останні роки Російської імперії ця споруда була Педагогічним музеєм, а в історію ввійшла як будинок Української Центральної Ради - першого однопалатного українського Парламенту, який працював протягом 1917-1918 рр.

Будинок Центральної Ради в останні роки існування Російської імперії

22 січня 1918 року Центральна Рада у своєму IV Універсалі проголосила створення незалежної Української Народної республіки, яка 22 січня 1919 року підписала акт злуки між УНР та ЗУНР.

Сьогодні в приміщеннях Будинку вчителя розміщені Педагогічний музей України, науково-педагогічна бібліотека імені Сухомлинського та виставка "Музей Української революції 1917-1921 років" Національного музею історії України, більше відома як "Музей УНР".

Музею УНР ніколи не існувало, виставку передадуть Інституту історії - Солдатенко

Нагадаємо, що в останні дні 2011 року президент Віктор Янукович підписав указ про встановлення 22 січня Дня Соборності і Свободи.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?