У Дніпропетровську посперечалися, вшановувати Петровського чи ні

Дніпропетровські політики влаштували перепалку під час проведення в місті круглого столу з приводу оцінки діяльності Григорія Петровського (на честь якого названо Дніпропетровськ).

Про це повідомляють "Коментарі".

Як повідомив секретар Дніпропетровського міськкому КПУ Євген Павленко, планується ряд просвітницьких заходів.

На думку Павленка, сьогодні Григорій Петровський, чиє ім'я увічнене в назві міста, несправедливо забутий городянами і українцями, незважаючи на те, що він вніс великий внесок в історію молодої соціалістичної держави, будучи депутатом Держдуми 4-го скликання [1912-1917 рр., від Російської імперії до Російської республіки - ІП], не раз виступав з вимогами відкривати школи, де викладання велося б українською мовою.

"Він один із тих радянських політиків, який відстоював ідею української мови та української культури, - заявив Павленко. - Григорій Іванович несправедливо забутий невдячними нащадками".

В особливу заслугу Петровському Павленко також поставив те, що він не образився на радянську систему за арешти членів своєї сім'ї.

Заяви комуністів викликали категоричне несприйняття з боку їхніх політичних опонентів.

"Будучи обраним до Держдуми Росії від блоку меньшовиків, примиренців і Української соціал-демократичної робітничої партії, він перекинувся до більшовиків, - сказав керівник Дніпропетровської обласної організації УНП Сокоринський. - Петровський підписав декрет про червоний терор, він має відношення до мільйонів жертв колективізації і голодомору. За ці дії Петровський несе повну відповідальність. Те, що наше місто досі носить прізвище ката - ганьба".

На бік УНП став заступник голови дніпропетровської міської організації "Батьківщини" Валерій Мурлян.

"Цього року ми святкуємо 80-річчя області. Неважко порахувати, що область була створена в 1932 році, - зазначив Мурлян. - У тому ж році керівник області Володимир Чернявський оголосив про те, що Дніпропетровщина зібрала рекордний урожай зернових, виконала всі плани із хлібозаготівель, а в 1933-му році люди тут вмирали від голоду,

Мурлян нагадав, що в той же час всеукраїнським старостою був Григорій Петровський, який проводив колективізацію, результатом якої став масовий голод:

"Дуже шкода, що сьогодні Дніпропетровськ носить ім'я цього "героя", йому поставлено пам'ятник, названо площу і вулиця. У Росії вже давно немає Ленінграда, Свердловська і Сталінграда, зате в Дніпропетровську досі існують райони Жовтневий, Кіровський, Ленінський і є задумки одну з вулиць назвати іменем Брежнєва".

Григорій Петровський - з 1917 року член Катеринославського [Катеринослав - назва Дніпропетровська у 1802-1926 роках] губернського комітету РСДРП (б), гласний міської думи і голова її більшовицької фракції.

Член Центрального комітету більшовицької партії у 1921-1939 рр. У 1926-1939 рр. - кандидат у члени Політбюро [керівного органу] ЦК.

Голова Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету [найвищий орган державної влади УРСР - ІП]  у 1918-38 рр. Від імені боку УРСР підписав Договір про утворення СРСР і був одним зі співголів Центрвиконкому СРСР. А також був головою Всеукраїнського ЦК незаможних селян в 1920-1923 рр., займав важливі пости в Комінтерні.

У 1939 році зазнав критики за потурання "ворогам народу" з числа керівників Української РСР і знятий з усіх посад. В 1940 році директор московського Музею Революції Федір Самойлов (у минулому - теж депутат-більшовик IV Думи) влаштував його своїм заступником. У Музеї Петровський і працював до смерті (9 січня 1958).

Похований у Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни.

Нагадаємо, у 2010 році дніпропетровська влада проігнорувала заходи з вшанування пам'яті жертв Голодомору.

Читайте також: "Комсомольськ" на Дніпрі

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.