У Львові відкривається виставка гуцульських ікон на склі

19 січня о 16.00 в галереї ICONART відкривається виставка найбільшої колекції гуцульських ікон на склі Івана Гречка під назвою "Червоні образи".

Про це повідомляють організатори заходу.

У збірці Івана Гречка іконам на склі належить головне місце. Гуцульські ікони вирізняє особлива палітра, в основі якої яскраве червоне тло. З точки зору стилю – це так зване "наївне мистецтво" (naive art) із його спрощеністю, площинністю, безпосередністю і винятковою виразністю образів.

В іконографії тут багато західних латинських елементів, крізь які проступає візантійська основа і фантасмагорії фольклору.

 

Споглядаючи ці образи, ми потрапляємо у втрачений світ автентичних гуцульських хат і церков. Завдяки подвижницькій діяльності Івана Гречка частка цього світу була врятована і сьогодні промовляє до нас.

Виставку можна відвідати з 19 січня до 15 лютого у галереї сучасного сакрального мистецтва "ICONART" у Львові з 12 до 19 години.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.