Анонс: презентація книги про закарпатця на Колимі

У Києві презентують книгу про долю закарпатця в роки Другої світової і повоєнні десятиліття.

Захід відбудеться в середу, 25 січня в Національному музеї Тараса Шевченка (бульвар Шевченка, 12) о 17:00.

Автор книги Мирослав Дочинець у дні своєї юності познайомився із дивовижним чоловіком. Його спогади майбутній письменник ретельно занотовував. Життєпис закарпатського мудреця Андрій Ворона став основою для книги "Вічник" (так його назвали на Колимі).

Сам автор про головного героя книги каже:

"Хлопчик із закарпатської глибинки, який за сто років пройшов таку ж мартирію, як і його нещасний край. Обійшов усі концентровані кола пекельної історії, бездомності в рідному домі, щоб дійти до істини: дім – це твоя душа. Там ти завжди вдома.

Навіть на чужині, навіть із чужинцями на рідній землі, які відбирали в нього все, але  не могли відібрати безсмертної душі. Заганяли в дику хащу, в монастир, виганяли з вітцівщини, кидали на поле бою, гноїли в таборах, зневажали його унікальний хист, а він відплачував їм... терпінням і любов'ю. І він переміг, а вони програли".

Учасники: автор книги – Мирослав Дочинець, дисидент, доктор філософії Євген Сверстюк, поет Василь Герасим’юк, письменник Павло Вольвач, літературознавець Михайло Слабошпицький.

"Такої книги давно бракує в українському культурному просторі, - сказав Євген Сверстюк. - Книги про українську людину, яка залишається собою на бездоріжжях XX віку. Мудру людину, мордовану колесом прогресу, сліпого у своїй рішучості й нещадності".

"Вічник" висунуто Національною спілкою письменників України на здобуття Національної премії імені Шевченка.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".