МУЗЕЙ У ПИРОГОВI ОЧОЛИВ ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ РЕСТОРАНІВ

Музей народної архітектури та побуту біля селища Пирогово очолив Дмитро Заруба, який до цього працював заступником голови Державної служби туризму і курортів і був радником міністра культури України.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на запис Дмитра Заруби у соціальній мережі Facebook.

Напередодні призначення Заруба розповів Радіо Свобода, що для розвитку музею потрібно залучити 20 мільйонів гривень.

"Для проведення реставраційних, реконструкційних робіт, поновлення пам’яток історії музею потрібно приблизно 20 мільйонів гривень. У ньому є велика кількість об’єктів, яка взагалі не реконструювалися вже багато років, і це видно неозброєним оком, якщо відвідати "Пирогів". І ці об’єкти – у дуже поганому стані", - сказав Заруба.

"У першу чергу слід зробити павільйони, щоб виставляти ті фонди, які є в музеї. А це – приблизно 80 тисяч різних пам’яток історії та культури. Тобто є що виставляти, але для цього потрібні павільйони, відповідна інфраструктура. Скажімо, для розвитку музею потрібні навіть звичайні туалети, яких зараз недостатньо. І коли до музею приходять до 10–15 тисяч осіб, то не витримує жодної критики та інфраструктура, яка є зараз у "Пирогові", - додав він.

За словами Заруби, музей в Пирогово є державним об’єктом, "але є європейський досвід залучення грошей через спонсорську, благодійну допомогу і взагалі через діяльність музеїв".

"Тобто, якщо взяти музеї Європи, то більшість коштів там заробляють не, скажімо, за рахунок держави, а власною діяльністю музеїв", - пояснив Заруба.

За інформацією, опублікованою Зарубою на персональній сторінці у соціальній мережі, він є президентом Асоціації готелів і ресторанів України та радником міністра культури. У 2010-2011 роках працював у Державній службі туризму і курортів України.

За освітою Дмитро Заруба політолог (у 1993 році закінчив Дніпропетровський державний університет).

Нагадаємо, впродовж минулого тижня Мінкульт звільнив ряд керівників музеїв.

Так, була звільнена з посади гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова. Заповідник очолила Вікторія Ліснича, яка з вересня 2010-го по жовтень 2011 року працювала заступником міністра культури.

Також звільнено генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

У минулу середу звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. У четвер колективу в якості керівника був представлений Дмитро Стус.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.