МУЗЕЙ У ПИРОГОВI ОЧОЛИВ ГОЛОВА АСОЦІАЦІЇ РЕСТОРАНІВ

Музей народної архітектури та побуту біля селища Пирогово очолив Дмитро Заруба, який до цього працював заступником голови Державної служби туризму і курортів і був радником міністра культури України.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на запис Дмитра Заруби у соціальній мережі Facebook.

Напередодні призначення Заруба розповів Радіо Свобода, що для розвитку музею потрібно залучити 20 мільйонів гривень.

"Для проведення реставраційних, реконструкційних робіт, поновлення пам’яток історії музею потрібно приблизно 20 мільйонів гривень. У ньому є велика кількість об’єктів, яка взагалі не реконструювалися вже багато років, і це видно неозброєним оком, якщо відвідати "Пирогів". І ці об’єкти – у дуже поганому стані", - сказав Заруба.

"У першу чергу слід зробити павільйони, щоб виставляти ті фонди, які є в музеї. А це – приблизно 80 тисяч різних пам’яток історії та культури. Тобто є що виставляти, але для цього потрібні павільйони, відповідна інфраструктура. Скажімо, для розвитку музею потрібні навіть звичайні туалети, яких зараз недостатньо. І коли до музею приходять до 10–15 тисяч осіб, то не витримує жодної критики та інфраструктура, яка є зараз у "Пирогові", - додав він.

За словами Заруби, музей в Пирогово є державним об’єктом, "але є європейський досвід залучення грошей через спонсорську, благодійну допомогу і взагалі через діяльність музеїв".

"Тобто, якщо взяти музеї Європи, то більшість коштів там заробляють не, скажімо, за рахунок держави, а власною діяльністю музеїв", - пояснив Заруба.

За інформацією, опублікованою Зарубою на персональній сторінці у соціальній мережі, він є президентом Асоціації готелів і ресторанів України та радником міністра культури. У 2010-2011 роках працював у Державній службі туризму і курортів України.

За освітою Дмитро Заруба політолог (у 1993 році закінчив Дніпропетровський державний університет).

Нагадаємо, впродовж минулого тижня Мінкульт звільнив ряд керівників музеїв.

Так, була звільнена з посади гендиректор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марина Громова. Заповідник очолила Вікторія Ліснича, яка з вересня 2010-го по жовтень 2011 року працювала заступником міністра культури.

Також звільнено генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

У минулу середу звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. У четвер колективу в якості керівника був представлений Дмитро Стус.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.