На екрани вийшов художній фільм-біографія Маргарет Тетчер (ВІДЕО)

У Лондоні відбулася європейська прем'єра фільму "Залізна Леді" - біографічної драми про кар'єру колишнього прем'єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер.

Картина британського режисера Філліди Ллойд викликала численні і здебільшого позитивні відгуки кінокритиків, повідомляє ІТАР-ТАРС.

Сама 86-річна баронеса і члени її родини від попереднього перегляду стрічки категорично відмовилися.

Екс-глава британського уряду заявила, що виконавиця її ролі Меріл Стріп "не змогла втілити на екрані реальний образ", і що "її видатна кар'єра стала свого роду розвагою".

Трейлер для британських кінотеатрів: Тетчер бореться із профспілками, виживає у спробі бомбового атентату Ірландської республіканської армії, веде неоголошену війну з Аргентиною за Фолклендські острови, танцює із президентом США Рональдом Рейганом і йде у відставку після 11 років керування країною і партією

Тетчер також ясно дала зрозуміти керівництву Консервативної партії, що вона розраховує на підтримку своїх прихильників у вигляді їхньої відмови від перегляду "Залізної Леді".

Тим часом синефіли критикують роботу за невиправдане оспівування діяльності Тетчер, яка постає чи не єдиним "політиком, котрий є справжнім чоловіком", рятуючи честь британської армії і британської влади.

1964: експерименти з ЛСД у британській морській піхоті (ВІДЕО)

Інші обурюються вторгненням авторів в особисте життя політика: в окремих фрагментах фільму колишній прем'єр постає у вигляді немічною літньої жінки, яка страждає від старечого слабоумства.

Трейлер для українських кінотеатрів: Тетчер та її іміджмейкери

Виконавиця головної ролі Меріл Стріп стверджує, що прагнула в першу чергу надати своїй героїні людського начала.

Маргарет Тетчер - політик, голова уряду Сполученого Королівства і керівник Консервативної партії Британії у 1979-1990 роках.

Інші фільми з реконструкцією відомих історичних подій:

1917: різанина у болотах біля Іпру - Перша світова (ВІДЕО)

1920: поляки проти Червоної армії під Варшавою (ВІДЕО)

2008: голлівудський бойовик про війну у Південній Осетії (ВІДЕО)

XVI сторіччя: український телесеріал про Роксолану (ВІДЕО)

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.