Музей "Український Дім" хочуть перетворити на ресторан

Музейний заклад "Український дім" хочуть перетворити в ресторан - відповідний проект перебудови, надбудови і добудови пам’ятки культурної спадщини розглядався на секції містобудівної ради Києва.

Про це повідомив член містобудівної ради Києва, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"Проектом передбачені добудова частини "Українського дому", створення підземного входу з Європейської площі та прибудова нового корпусу між спорудою та Володимирською гіркою, - зазначив депутат. - Також проект перебудови передбачає зведення перекритів між поверхами, що зруйнує єдиний простір в середині будівлі".

За словами Бригинця, представники власника (Державне управління справами) мотивують необхідність перебудови тим, що утримувати споруду в такому вигляді нерентабельно - мовляв, багато обсягу і мало площі.

Крім того, за словами власників, в "Українському домі" ніде влаштовувати президентські банкети під час проведення в ньому важливих подій.

За словами депутата, члени містобудівної ради, які категорично не сприйняли цей проект, підказали Державному управлінню справами, що банкетний зал для VIP-ів можна влаштовувати в споруді, що будується на схилах Дніпра для президентського вертолітного майданчика.

"Ще одним кричущим злочином в цьому проекті є знищення Володимирської гірки, - сказав депутат. - Навіть радянські забудовники доступними їм способами намагались відокремити цю споруду, яка була Музеєм Леніна, від гірки, щоб не знищити її остаточно. Нинішні забудовники готові на все".

Український Дім споруджено в 1978-1982 рр. за проектом архітекторів Головкиївпроекту лауреата Державної премії СРСР Вадима Гопкала (керівник групи), Вадима Гречини, Володимира Коломійця, Л.І.Філенка.

В 1985 році автори проекту споруди та її художнього оформлення були удостоєні Державної премії УРСР імені Т.Г.Шевченка.

Будинок спочатку призначався для розміщення Київської філії Центрального музею В.І.Леніна, створеної 1938 року, яка до переїзду 1982 року на Європейську площу містилася в будівлі колишнього Педагогічного музею (тепер Київський міський будинок вчителя).

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.