У Києві презентують книгу "Ми не є українофілами" (ФОТО)

У Києво-Могилянській академії презентують книгу "Ми не є українофілами" - збірку праць польських політичних мислителів XIX-XX сторіччя про Україну та українців.

Захід відбудеться у приміщенні Центру польських та європейських студій НаУКМА 23 лютого, початок о 17.00.

У заході візьме участь один із упорядників книги – екс-заступник міністра закордонних справ Польщі, депутат Європарламенту Павел Коваль.

До виступів запрошені:

Оля Гнатюк (співробітник Інституту слов’янознавства Польської академії наук, викладач НаУКМА); 

Микола Рябчук (політолог, журналіст); 

Ігор Ільюшин (доктор історичних наук, завідувач кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету);

Ігор Гирич (кандидат історичних наук, завідувач відділу джерел із історії України ХІХ-початку ХХ століття Інституту української археографії і джерелознавства НАН України);

Сергій Гірік (перекладач книги).

B антології зібрано тексти польських політичних мислителів 90-х років XIX – 80-х років XX століття, предметом яких є українсько-польські стосунки, проблеми співжиття українців і поляків на землях етнічного прикордоння, питання незалежності України та можливі сценарії розвитку відносин між Україною та Польщею як самостійними державами.

Книга дає читачеві можливість сформувати уявлення про еволюцію поглядів польських інтелектуалів на Україну та українців протягом одного з найдраматичніших періодів історії двох народів.

"Історична Правда" пропонує зацікавленим ознайомитися зі змістом збірки:

 

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.