Анонс: зустріч із керівником Інстутуту нацпам'яті Польщі

Польський Інститут у Києві і книгарня “Є” запрошують на зустріч із директором Варшавської філії Польського інституту національної пам'яті.

Гість — Єжи Айслер, професор, доктор історичних наук, директор варшавського відділення Інституту національної пам'яті.

Понад тридцять років співпрацює з Інститутом історії Польської академії наук, а з 2011 року очолює відділ історії Польщі після 1945 року/післявоєнної Польщі. Викладає в Інституті історії у Варшавському університеті. Окрім того, пан Айслер є фахівцем з історії Польщі після Другої світової війни та новітньої історії Франції.

Основні публікації: «Нарис політичної історії Польщі 1944—1989, «Грудень 1970 року. Ґенеза, перебіг, наслідки», «Польський 1968 рік», «Польські місяці» чи кризи(и) в ПНР», «Від монархії до фашизму. Суспільно-політичні концепції французьких правих сил 1918—1940», «Колаборація у Франції 1940—1944», «Філіп Петен».

Інститут національної пам’яті (комісія з переслідування за злочини проти польського народу) – державна установа Республіки Польща створена у січні 1999 року. Штаб-квартира Інституту розташована у Варшаві.

Структура Інституту: верховна комісія з переслідування за злочини проти польського народу, відділ архівної документації, відділ освітніх програм, відділ люстрації. Інститут відповідає за збір та архівування документів органів державної безпеки, датованих 22 липня 1944 — 31 липня 1990 рр., проводить розслідування щодо нацистських і комуністичних злочинів, провадить освітню роботу/ займається освітньою діяльністю.

"Європейський досвід: Польща" –– цикл зустрічей із видатними особистостями, котрі мають вплив на функціонування держави, створення образу Польщі у світі.

Гості проекту: Єжи Боровчак, Ґжеґож Ґауден, Вальдемар Домбровський, Мацей Новак, Боґдан Ліс, Аґнєшка Одорович, Ярослав Обремський, Павел Поторочин, Ядвіґа Станішкіc.

Час і місце: 28 лютого, 18:00. Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, ст. м. "Золоті Ворота"

Вхід вільний.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".