У Словаччині згорів готичний замок із унікальним музеєм (ФОТО, ВІДЕО)

Kатастрофічна пожежа знищила одну з найцінніших пам'яток Словаччини - готичний замок Красна Горка, розташований на півдні країни.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

"Втрати не піддаються опису, - стверджують журналісти, - А причиною пожежі могло стати те, що біля замка випалювали траву".

В середньовічнім замку, відбудованим на кошти держбюджету кільканадцять років тому, розміщувалися виставки меблів і зброї.

Видно, як випалювали траву

Під час пожежі палаючі балки даху впали всередину споруди, знищуючи виставки і архітектурні деталі замку. Решта була залита водою під час гасіння вогню. Частину експонатів удалося врятувати.

Наразі невідомо, чи вціліла ікона Чорної Мадонни - Красногорської Богоматері, до якої приходять тисячі прочан.  

Красна Горка - один із найкраще збережених замів Середньовіччя у Словаччині. Збудований у XIV сторіччі на високій стрімкій горі, він був перебудований у ренесансовім стилі і вже з 1906 став музейним об'єктом.

Після капітальної реконструкції в 1992 замок був одним із чільних історичних об'єктів у Словаччині

Нагадаємо, в січні цього року в Болграді Одеської області згорів Спасо-Преображенський собор - пам'ятка архітектури XIX-го сторіччя.

На Галичині за роки незалежності згоріли 103 дерев'яних церкви (у Львівській області - 84, в Івано-Франківській - 19).

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.