НБУ вводить в обіг пам'ятну монету "Петро Калнишевський"

Нацiональний банк України з 29 березня 2012 року вводить в обіг пам'ятну монету "Петро Калнишевський" номiналом 10 гривень.

Про це повiдомляється на веб-сайтi Нацбанку.

Пам'ятна монета входить до серiї "Герої козацької епохи" і присвячена вiйськовому та полiтичному дiячевi XVIII ст., вiйськовому суддi, останньому кошовому отаману Запорiзької Сiчi Петру Калнишевському, який пiд час росiйсько-турецької вiйни 1768-1774 рр. показав себе талановитим полководцем.

Ув'язнений після ліквідації Запорізької Січі на Соловках, Калнишевський 25 років (1776-1801) провів у камері-келії. Помилуваний імператором Олександром І у 1801 році, вирішив залишитися ченцем у монастирі, де й помер у віці 113 років.

Монету виготовлено зi срiбла 925-ї проби. Маса в чистотi - 31,1 г, дiаметр - 38,6 мм, тираж - 5 тис. штук.

За перiод 1995-2011 рр. НБУ ввiв в обiг 418 найменувань пам'ятних монет. У 2012 роцi заплановано випуск 28 видiв пам'ятних монет.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.