У заповіднику "Кам'яна могила" виявлено розтрачу коштів

Співробітники національного історико-археологічного заповідника "Кам'яна могила" (Запорізької області) розтратили 240 тисяч грн бюджетних коштів.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на ГУ МВС у Запорізькій області.

За повідомленням міліцейської прес-служби, для проведення досліджень і розробок в області історичних наук на об'єкті культурної спадщини "Кам'яна могила" в жовтні 2011 року був залучений науково-дослідний інститут, з яким через два місяці заповідником був складений акт про здачу-приймання виконаних робіт.

"В перелік таких робіт входило проведення історико-архівних досліджень, фотографування заповідника, підготовка номінаційного досьє тощо, - повідомляють у МВС. - Однак перевіркою доведено, що зазначений акт мав фіктивний характер, оскільки фахівці інституту жодного разу не відвідали заповідник і передбаченої договором документації не підготували".

Відносно посадових осіб заповідника, які незаконно перерахували бюджетні кошти, Мелітопольською міжрайонною прокуратурою Запорізької області порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 364 КК Україні (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), та ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки).

Ведеться слідство.

 

Кам'яна могила - національний історико-археологічний заповідник поблизу Мелітополя в смт. Мирне Запорізької області над річкою Молочною. Пам'ятка давньої культури.

Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення релігійних обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень - петрогліфів, датованих від палеоліту до середньовіччя.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".