В Холодному Яру вшанують повстанців 1920-их років

На Черкащині вшанують козаків і старшин полку гайдамаків Холодного Яру, які у 1918-1920-х рр. боронили рідну землю від радянської Росії.

Про це повідомляє прес-служба історичного клубу "Холодний Яр".

ІП наводить розклад планованих заходів.

29 квітня 2012 р., в неділю, в селі Соснівка Олександрівського району Кіровоградської області буде відкрито пам’ятник хліборобам Соснівки, Дев’ятки, Скаржинки і Тирнавки, які загинули влітку 1920 року від шабель червоного ескадрону (на трасі Київ – Знам’янка поворот на Соснівку між селами Вищі та Нижчі Верещаки).

Мітинг почнеться о 12.00. Вестиме його письменник Роман Коваль.

В цей же день, о 15.00, відбудеться покладання квітів до пам’ятника чорноліському отаманові Пилипові Хмарі в с. Цвітне Олександрівського району Кіровоградської області.

30 квітня, у понеділок, в центрі села Мельники Чигиринського району Черкаської області біля пам’ятника Героям Холодного Яру та пам’ятника поручникові Армії УНР письменникові Юрію Горлісу-Горському (в центрі с. Мельники, біля школи) о 12:00 розпочнеться меморіальний мітинг.

Під час мітингу буде відправлено делегацію для покладання квітів на могилу Василя Чучупака та братську могилу холодноярців на кладовищі села Мельники. Біля вояцьких могил пролунає сальва пам’ять і пошани до борців за волю України.

Після мітингу відбудеться реконструкція бою холодноярців з більшовиками (100 м праворуч від дороги Мельники – Кресельці, 1,5 км від місця проведення мітингу. Орієнтований початок – о 14.00.

Покладання квітів до меморіалу Холодноярським героям на хуторі Кресельці офіційно не входить до програми, але охочі можуть покласти квітку пам’яті (меморіал Холодноярським героям – 200 м за Креселецького лісництва).

О 15.30 тулумбас Чорних запорожців сповістить про початок освячення зброї та прапорів, яке здійснять священики Української православної церкви Київського патріархату. Подія відбудеться неподалік Мотриного монастиря на берегах Гайдамацького ставу (табличка “Монастирський став”).

16.45 – 17.45 – поминальний обід на березі Гайдамацького ставу.

16.45 – 17.15 – для іншої частини учасників – екскурсія на хутір Буда до дуба Максима Залізняка.

О 17.30 відбудеться урочисте відкриття Музею історії Холодного Яру на хуторі Буда.

17.45 – 18.45 – поминальний обід на хуторі Буда.

19.00 - концерт за участю народної артистки України Ніни Матвієнко, заслужених артистів України – кобзарів Тараса Силенка і Тараса Компаніченка, лідера гурту “Тінь Сонця” Сергія Василюка, бардів Гриця Лук’яненка, Володимира Самайди, Володимира Гонського, Василя Панченка та інших.

Як вшановували холодноярців торік, дивіться у ФОТОРЕПОРТАЖІ на "Історичній Правді"

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".