ЯНУКОВИЧ ВШАНУВАВ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ОПЕРАЦІЇ "ВІСЛА"

Президент України Віктор Янукович вшанував сотні тисяч українців, депортованих зі своїх земель під час операції польської комуністичної влади "Вісла", і нагадав про історичне примирення.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

"У ці особливі для нас усіх дні схиляю разом з вами голову в пошані до страждань тих сотень тисяч українців, які потерпіли внаслідок акції "Вісла", - йдеться у зверненні. - Ми в Україні спільно з польською стороною розглядаємо цю трагедію як частину депортаційних акцій тоталітарного режиму 40-50 років XX століття".

За словами Януковича, важливо зазначити те, що акція "Вісла" не замовчувалася. Уже в 1990 році Сенат Республіки Польща засудив цю операцію.

"У 2003 році було прийнято спільний документ про історичне примирення, - сказав глава держави. - І те, що сьогодні ми з вами разом з представниками польської влади згадуємо цю трагедію, є свідченням того, що ми на правильному шляху".

"Так, акція "Вісла" була великою особистою бідою для кожної людини, яка змушена була покинути рідний дім, - підкреслив Янукович. - Пам'ятаймо про це. Але так само ми повинні йти вперед, дивитися в майбутнє і бути впевненими, що подібне ніколи не повториться".

Як відомо, в січні 2012 року посол України в Польщі Маркіян Мальський заявив, що до 65-ої річниці операції "Вісла" президенти Янукович і Коморовський зроблять заяву про історичне примирення.

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі. За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.