Іноземних фанів не цікавлять історичні пам'ятки. Хіба що Чорнобиль

Іноземні уболівальники мало цікавляться історичними пам'ятками і музеями Києва.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на начальника Головного управління комунального господарства КМДА Дмитра Новицького.

"На сьогоднішній день, чесно скажу, мало цікавляться, - сказав Новицький. - Але є інформація така: шведи часто і багато замовляють екскурсії по Дніпру, і відвідують музей Чорнобиля".

За словами чиновника, іноземці виявляють бажання відвідати "центральні, основні музеї" столиці, зокрема Київський музей західного і східного мистецтва, Національний музей російського мистецтва.

У свою чергу начальник Головного управління з питань підготовки Євро-2012 в Києві Тетяна Слишик розповіла: "Цікавляться більше екскурсіями, організовують екскурсії для дружин гравців команд, які прибули на Євро, для тих супроводжуючих осіб, яким цікаво побачити перший раз місто, побачити архітектуру, музеї, і оперу, і театри наші".

На сьогоднішній день, за словами Новицького, в Києві працює 13 інформаційно-туристичних центрів, де можна отримати карту Києва або купити докладні путівники по столиці, дізнатися про туристичні маршрути та екскурсії.

Разом із тим чиновник зазначив, що до фіналу Євро-2012, можливо, доведеться ще додрукувати карт і путівників.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".