Наукова конференція про "Київську старовину" - шукають доповідачів

26-27 листопада 2012 р. в Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція “Київська старовина” в українському соціокультурному просторі: історичний, джерелознавчий, біографічний дискурси".

Конференція присвячена 130-ій річниці від заснування журналу, повідомляють "Музеї України".

Робота конференції планується навколо низки проблемних вузлів, тем, напрямків, зокрема:

- "Київська старовина" і формування історичного знання в останній третині XIX – на початку XXI ст.

- Репрезентація актуальних науково-історичних проблем і тогочасного життя української науки на сторінках "Київської старовини".

- "Киевская старина" та книжкова культура кінця XIX – початку XX ст.

- "Київська старовина" в системі журнальної періодики.

- Редакційна стратегія і тактики (роль цензури, етичних норм і т.д.), ідейні й тематичні пріоритети.

- Портрети та особи "Київської старовини": Personalia, біографістика, (видавці, редактори, автори, герої, благодійники).

- "Киевская старина": видавничий процес, традиції, новації, особливості.

- "Київська старовина" на журнальному ринку науково-історичної періодики кінця XIX – початку XXI ст. (попит, передплатники, розповсюджувачі, читачі).

- "Київська старовина" і громадське життя Києва й України.

Оргкомітет відбиратиме заявки, надаючи пріоритет матеріалам, які відповідають усім критеріям наукових досліджень і публікацій.

Заявки на участь (тема доповіді, тези доповіді обсягом до 400 слів, прізвище, ім’я, по-батькові, місце роботи, посада, наук. ступінь, вчене звання, адреса, телефон, e-mail) приймаються до 1 серпня 2012 р.

У разі включення теми до програми конференції, Оргкомітет надішле персональне запрошення.

Тексти доповідей/статей необхідно надіслати до 26 серпня 2012 р.

Вимоги до оформлення статей: Обсяг: до 0,75 друк. арк. (30 тис. знаків). Текст: у форматі RTF; гарнітура Times New Roman Cyr УДК, ініціали і прізвище, назва навчального або наукового закладу, анотація (укр., рос. та англ. мовами, до 400 знаків кожна; ключові слова, переклад прізвища, ім’я автора та заголовку).

Посилання й примітки автоматичні: верхній індекс, післятекстові; номер посилання ставиться до розділового знаку; в посиланнях на архівні документи інформація подається через кому (напр.: ЦДІАК України, ф. Р–2356, оп. 4, од.зб. 24556, арк. 35 зв.).

Робочі мови конференції: українська, російська.

Просимо заявку на участь у роботі конференції, тему виступу та матеріали надіслати на e-mail: starovyna2012@gmail.com Контактний тел.: +38(095) 315-13-89

Секретар Оргкомітету – к.і.н., ст.наук.сп. Зіневич Наталія Олексіївна
Матеріали Конференції будуть опубліковані.

Проїзд, проживання, харчування за рахунок учасників.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.