Спецпроект

ДИРЕКТОР "КИЇВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ" ОСКАРЖИВ СВОЄ ЗВІЛЬНЕННЯ

Екс-директор Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" В'ячеслав Кулинич вважає незаконним наказ Головного управління культури КМДА про його звільнення.

Кулинич вимагає від Окружного адміністративного суду Києва поновити його на посаді, повідомляє УНІАН.

"Вчора я оскаржив рішення у адміністративному суді й у інстанціях міста Києва у зверненні до Попова", - сказав В.Кулинич.

Екс-директор Київської фортеці зазначив, що у наказі, виданому 17 липня, йдеться про його звільнення "у зв'язку з неодноразовим порушенням трудової дисципліни, невиконанням доручень Головного управління культури".

"Хоча весь цей час вони регулярно нам підтверджували премію і тільки за тиждень до цього наказу вони винесли мені догану за те, що я не пустив комісію з передачі башти в оренду на територію музею", - додав він.

Крім того, за словами В.Кулинича, наказ про його звільнення видано з порушенням закону, оскільки він у цей час хворів та й досі перебуває на лікарняному.

Екс-директор Київської фортеці також просить Президента України Віктора Януковича особисто втрутитися в ситуацію, оскільки міська влада не виконує його доручення про передачу музею з комунальної у державну власність.

Також Кулинич повідомив, що Головне управління культури КМДА позбавило його квартири, яку виділив голова КМДА Олександр Попов, враховуючи його діяльність із захисту пам'яток історії.

"Я стояв у черзі, в комуналці, і мені було виділено квартиру. Цю квартиру у мене в ці дні відняли. Управління культури заявило, що у них немає можливості виділити мені квартиру. Це питання для мене болюче ще й тому, що у мене малі діти — доньці п'ять років, а сину — 10 місяців. В цьому був і певний шантаж... Тепер я залишився без роботи, без квартири і без зарплати, і мені, напевно, скоро не буде чим годувати своїх дітей", - додав екс-директор музею.

Тим часом начальник Головного управління культури КМДА Світлана Зоріна наполягає на законності звільнення Кулинича.

"В'ячеслав Кулинич працював директором Київської фортеці 17 років. За цей час він зробив дуже багато гарного для цього музею, - сказала чиновниця. - Але час спливає і якщо люди не змінюються, не вчаться, то через який час вони не можуть керувати музеєм".

За словами Зоріної, останні декілька років Кулинич не займався розвитком музею. "Він більше займався захистом музею. Йому ця роль у суспільстві подобається набагато більше, йому здається, що хтось хоче забрати фортецю... Людина перестала бути субординованою. Він звільнений не як захисник музею, а за систематичне порушення трудової дисципліни", - сказала чиновник.

Про непрості стосунки Зоріної і музейників на прикладі Музею історії Києва

При цьому С.Зоріна наголосила, що за останні роки на території музею відбувалася мало виставок та інших заходів, завдяки яким об'єкт отримував додаткові кошти на свій розвиток.

"Наприклад, музей Богдана і Варвари Ханенків заробляє 200 тисяч євро на рік, а надходження Київської фортеці за минулий рік становили 98 тисяч, а за першу половину цього року — 65 тисяч", - повідомила начальник управління.

Начальник управління також зазначила, що В.Кулинич не допустив на територію музею комісію БТІ, яка повинна була скласти технічний паспорт башти №4 Київської фортеці. "Це єдиний об'єкт, який не має технічного паспорту», - додала вона.

С.Зоріна також наголосила, що в день звільнення розмовляла з В.Кулиничем на тему подальшого розвитку музею, а також щодо причин не допуску комісії БТІ. "Це ненормальна ситуація. Сьогодні музей не пустив (комісію), завтра театр не пустить... Я не можу не реагувати на це", - додала вона.

Начальник управління також спростувала інформацію, що наказ про звільнення В.кулинича було видано у той час, коли він знаходився на лікарняному. "Він підписав наказ, пішов у лікарню і взяв лікарняний попередньою датою... Є елементарна порядність...", - сказала С.Зоріна.

Крім того, начальник управління заявила, що їй невідомо про відмову у виділенні В.Кулиничу квартири. "Я ордер на квартиру Кулинича підписала і віддала. А далі — це його спілкування з управлінням житлового забезпечення. Але яка ситуація в цьому управлінні — я не можу прокоментувати", - пояснила вона.

Нагадаємо, 26 квітня Київрада передала "Музею історичного культурного надбання "ПЛАТАР" в оренду на 49 років приміщення у нежитловому будинку на вулиці Старонаводницькій, 2-а, котра є частиною музею "Київська фортеця".

9 липня Кулинич заявив, що управління культури КМДА вимагає звільнення його з посади у зв'язку з відмовою виконувати рішення Київради про передачу в оренду на 49 років одного з приміщень музею.

Він повідомив, що звернувся до Окружного адмінсуду Києва з позовом про оскарження рішення Київради від 26 квітня про передачу "Музею історичного культурного надбання "Платар" приміщення у нежитловому будинку на вулиці Старонаводницькій, 2-а в оренду на 49 років.

Перше судове засідання з розгляду позову призначено на 1 серпня.

На думку В.Кулинича, Головне управління культури КМДА поспішало зі його звільненням, щоб унеможливити участь у судовому процесі. Він вважає, що управлінням культури призначить представника "начебто" музею "Київська фортеця", який погодиться з позицією Київради у судовому процесі.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.