Спецпроект

Звільнили директора музею "Київська фортеця"

Голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець заявляє, що В’ячеслава Кулинича звільнено з посади директора Національного історико-архітектурного музею ”Київська фортеця”.

Про це Бригинець написав у своєму блозі.

”Щойно звільнили з посади директора Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця" В.Кулинича, який відстоював її як лев. Отакі реалії… Боюсь, що тепер від Київської фортеці нічого не залишиться”, - заявив депутат.

Нагадаємо, що 9 липня В'ячеслав Кулинич заявив, що управління культури КМДА вимагає звільнення його з посади у зв`язку з відмовою виконувати рішення Київради про передачу в оренду на 49 років одного з приміщень музею.

”Я відмовився і не допустив на територію музею комісію з передачі башти № 4 в оренду. Начальник головного управління культури вимагала, щоб я написав заяву про звільнення”, - сказав Кулинич.

Директор музею підкреслив, що відмовився залишати посаду: ”Я - киянин, і як громадянин України вважаю, що ми не можемо залишати після себе пустелю, якщо це навіть загрожує мені, моїм близьким і співробітникам, ми не залишимо свого посту. Ми не боїмося погроз, і будемо відновлювати і відстоювати наші пам`ятки, до речі, виконуючи доручення діючого Президента і його адміністрації”.

Кулинич також повідомив, що керівництво ”Київської фортеці” звернулося до Окружного адміністративного суду Києва з позовом щодо оскарження рішення Київради про передачу ”Музею історичного культурного надбання ПЛАТАР” приміщення у нежитловому будинку на вулиці Старонаводницькій, 2-а.

Як відомо, у попередньому проекті бюджету Києва на 2012 рік фінансів на охорону музеїв Києва передбачено не було.  Для охорони музеїв в 2012 році необхідно 8,5 млн. грн., з них - 4 млн. грн. на охорону історико-архітектурного пам´ятника-музею "Київська фортеця".

Під час підготовки НСК "Олімпійський" до проведення Євро-2012 в Україні працівники музею скаржилися, що земельні роботи з оформлення прилеглої території стадіону зачіпають територію "фортеці" і можуть призвести до її подальшого руйнування.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільше земляне укріплення в Європі.

Як відомо, на початку року Мінкульт звільнив ряд керівників провідних музеїв. Серед них було звільнено й генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.

Також звільнили генерального директора Національного музею Тараса Шевченка Наталю Клименко. Її місце посів Дмитро Стус.

Було змінено й керівництво Національного музею народної архітектури та побуту в Пирогово.

Читайте також: "Музейний заколот. Про звільнення і призначення чільних кадрів галузі"

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".