У Пересопниці знайшли середньовічні жіночі прикраси

У Рівненській області на території культурно-археологічного комплексу "Пересопниця" знайдено нові археологічні пам’ятки.

Про це повідомляє "Рідна.ua" із посиланням на директора культурно-археологічного комплексу "Пересопниця" Миколу Федоришина.

За його словами, серед знахідок чимало жіночих прикрас періоду Київської Русі.

Найцікавішою із знахідок, на думку директора, є бронзова фібула у формі ромбу. У княжі часи її використовували як брошку-застібку, яку зазвичай носили на плащах.

Унікальність прикраси полягає в тому, що вона збережена повністю, адже, як правило, археологи виявляють лише фрагменти фібул. У Пересопниці її знайшли на теренах княжого дитинця, тож, найімовірніше, прикраса належала боярині, зазначив Федоришин.

За його словами, культурний шар тут дуже багатий для пошуків археологів, тому чимало знахідок виявляють буквально на поверхні. І саме археологічна привабливість цієї території становить інтерес для багатьох туристів, додав він.

"Нині в музеї відкрилася експозиція жіночих прикрас давньоруського періоду, - сказав Федоришин. - Сформована вона на основі місцевих знахідок — перснів, браслетів, підвісок".

Культурно-археологічний комплекс "Пересопниця" було відкрито за участі президента Януковича у серпні 2011 року з нагоди 450-річчя Пересопницького Євангелія. Він включає музей Першокниги, експозиції про історію села та музейний комплекс просто неба "Княже місто".

Пересопниця - колишнiй центр удiльного князiвства в XII-XIII столiттях, перша лiтописна згадка про мiсто датується 1149 роком.

Пересопницьке Євангелiє стало першим перекладом Святого Письма на мову, близьку до народної. Над книгою працювали настоятель Пречистинского монастиря Григорiй i чернець цiєї обителi Михайло Василевич. Книгу замовила i дала грошi на її перепис княгиня Анастасiя Заславська.

Робота над Євангелiєм тривала з 1556 до 1561 років.

Зараз манускрипт зберiгається в Нацiональнiй бiблiотецi iм. В. Вернадського НАНУ. З 1991 року на Пересопницькому Євангелiї президенти України присягають на вiрнiсть народовi України.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".