З Москви до Парижу вирушив кінний похід козаків. ФОТО

З Москви до Парижа вирушили учасники кінного походу на честь 200-річчя перемоги у війні проти Наполеонівської Франції 1812 року. Вони проїдуть шість країн і прославлятимуть козацьку звитягу.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на ІТАР-ТАСС.

"Це унікальний захід з культурної та історичної точки зору, - зазначив автор ідеї кінного переходу Павєл Мощалков. - Крім цього, ми підтримуємо унікальну донську породу коней. Адже за часів воєн 1812-1814 років вони входили до складу царської кінноти і демонстрували відмінні результати не тільки в боях, а й в господарстві".

Маршрут походу повторить шлях, який пройшла армія Російської імперії в 1812-1814 рр., – від Москви до Парижа територією шести держав: Росії, Білорусії, Польщі, Литви, Німеччини та Франції.

 Фото: Наталья Колєснікова (epochtimes.ru)

Загін складається з 23 донських козаків, які проїдуть цей шлях на конях донської породи.

Впродовж всього маршруту будуть проходити конференції, круглі столи й семінари історичної та культурологічної спрямованості, а також костюмовані вистави, концерти, виставки "Мобільного музею".

 Відправлення з меморіального парку на Поклонній горі в Москві

Фінальною точкою походу стануть урочисті заходи, які пройдуть у Фонтенбло, де була резиденція Наполеона. Зокрема відбудеться урочистий концерт, а також благодійний аукціон, на якому будуть представлені коні донської породи, які пройшли весь маршрут.

Козаків проводжав військовий аташе Франції в Росії полковник Філіп Деспінуа - оскільки "захід заплановано як марш миру і пам'яті солдатів".

 В 1814 році армія союзників (королівство Прусія, Російська імперія, Австрійська імперія) на чолі з імператором Олександром І увійшла в Париж. Столиця Франції була захоплена неприятелем уперше з XV сторіччя

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

 Імператорська медаль за взяття Парижа. Вручалася з 1826 до 1832 рр.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.