Спецпроект

Звільнена гендиректор Лаври звинувачує Кулиняка

Колишній гендиректор Лаврського заповідника Вікторія Ліснича звинувачує у своєму звільненні людей, наближених до міністра культури Михайла Кулиняка.

Про це вона заявила в інтерв’ю News24.ua, повідомляє УП.Життя.

Так, серед причин звільнення, озвучених Лісничою є "проведення тендерів на обсяги реставраційних робіт".

"Там крутяться десятки мільйонів. І керують цим процесом люди міністра, які зрозуміли, що зі мною домовитися не вийде", - сказала Ліснича.

Крім того, вона заявляє, що намагалась навести порядок з артефактами заповідника.

"Я запропонувала начальнику Департаменту культурної спадщини та культурних фондів міністерства Андрію Вінграновському провести інвентаризацію артефактів заповідника і ввести електронні розрахунки", - розповіла Ліснича.

 "Я вирішила в межах своєї компетенції все налагодити, а виявилося, що в порядку Мінкульт потребує найменше", - сказала Ліснича.

"Як показав час, міністр взагалі нічого не вирішує. Всі фінансові напрямки де-факто в руках Валерія Панченка, мого колишнього заступника, звільненого за невідповідність займаній посаді, і Андрія Вінграновського, начальника Департаменту культурної спадщини (Мінкультури)", - сказала Вікторія Ліснича.

Вона пояснила, що Панченко – "чоловік першої дружини міністра Кулиняка".

"Він виховує дитину Кулиняка від першого шлюбу. Він керував реставрацією дзвіниці. Більш того, він виступав лобістом СТС "Генпідряд" як член наглядової ради", - додала Ліснича.

"А Вінграновський, згідно з інформацією на сайті ОРД, взагалі людина, раніше наближена до покійного кримінального авторитета Рибки. Заступник Вінграновського Сергій Тур мітить на землю заповідника і відомий своєю причетністю до захоплення заповідника "Херсонес Таврійський". Мені відкрито пишуть есемески типу "ти хоч знаєш, проти кого воюєш?" Або "ти погано закінчиш", - розповіла Ліснича.

Звільнений гендиректор Лаври назвала своєю помилкою довіру до моделі і заступника гендиректора Лаврського заповідника Влади Прокаєвої.

"Після того як її поновили на посаді, а міністр, на відміну від мене, не звернувся ні до суду, ні в правоохоронні органи після її наклепницької заяви, стало зрозуміло, що панночка просто виконала замовлення. Не виключено - що тих же Панченко та Вінграновського. Мета була єдина - розіграти брудний скандал в святому місці, а потім когось публічно покарати, - сказала Ліснича.

Коментуючи чутки про ймовірне призначення Олександри Губіної на посаду гендиректора Києво-Печерської Лаври, Вікторія Ліснича розповіла, що Губіна є довіреною особою Кулиняка.

"Зараз Губіна керує апаратом міністра. Всі у відомстві знають, що до того як Олександра Олександрівна потрапила в міністерство, вона не мала навіть досвіду державної служби. А через чотири місяці отримала 4-кімнатну квартиру в новобудові. Губіна - довірена особа Кулиняка, працювала раніше в будівельній компанії "Золоті ворота". Не виключено, що ця фірма вже отримала гарантії на участь у злочинних схемах по відмиванню грошей на реставраційних роботах. У заповіднику взагалі кажуть, що її прямо завтра представлять трудовому колективу", - заявила Вікторія Ліснича.

Крім того, колишній гендиректор розповіла, що ціни на вхідний квиток розраховує і затверджує міністерство культури.

"З мене зажадали надати лише обґрунтування вже названої Мінкультом ціни в 50 гривень. Ще й присоромили: в Софію, мовляв, вхід 62 гривні, а у вас усього 25, хоча в Лаврі пам'ятників значно більше. А зараз, зауважте, виконуюча мої обов'язки Наталя Клименко повернула колишню вартість - 25 гривень (після звільнення Лісничої на вимогу прем'єр міністра вартість вхідного квитка зменшили до 3 гривень). Ось це дійсно аморально - постійно обманювати людей, смикати ціни туди-сюди, створювати соціальну напруженість", - сказала Ліснича.

Як відомо, після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Ліснича своє звільнення оскаржує у суді.

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.