В Умані очікують 25 тисяч хасидів. "Це має бути як Євро"

Перший літак з прочанами-хасидами прибув з Ізраїлю в Україну на святкування єврейського нового року. Головний рабин каже, що Україна повинна використати досвід Євро-2012 для організації паломництва.

Про це повідомляє LB.ua з посиланням на заступника міського голови Умані Петра Паєвського.

"Масовий приліт прочан очікується 12 вересня, це ще 28 літаків", - сказав заступник мера на прес-конференції в понеділок у Києві.

За його словами, приймає літаки міжнародний аеропорт "Бориспіль" (28 бортів), а також аеропорт Одеси (12 бортів). Крім того, очікується прибуття літаків з Ізраїлю з прочанами в аеропорт Вінниці.

"Всього ми очікуємо до 26 тисяч прочан", - підкреслив Паєвський. Така цифра, за його словами, складається, виходячи з даних авіаліній України та Ізраїлю про прибуття 22 тис. прочан чартерними рейсами.

Як зазначив заступник мера, необхідно також враховувати те, що хтось прибуде до Умані і наземним транспортом. Таким чином, кількість прочан може досягти 25-26 тис. осіб.

За словами головного рабина Києва та України Якова Дов Блайха, "цього року Україна отримала дуже гарний досвід під час прийому гостей чемпіонату Євро-2012 і повинна взяти ці навички на озброєння, зокрема, в плані поліпшення інфраструктури Умані".

Рабин сказав, що в Умань вже більше ніж 20 років щорічно приїжджають на святкування єврейського нового року близько 25-30 тис. осіб.

"Але держава наразі не розуміє стратегічної потреби вкладення інвестицій. Це було б в інтересах усіх, якщо були б нормальні умови", - зазначив Дов Блайх. При цьому, він провів аналогію з Євро-2012, коли Україна приймала правила, встановлені УЄФА.

"Чому ж тут це неважливо? Ми сподіваємося, що уряд побачить важливість цієї події... ми будемо розглядати питання інвестицій в свою ж економіку. Це буде на благо і українського народу", - зазначив рабин.

Як відомо, у травні 2011 року посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що вважає за необхідне прийняття Верховною Радою закону про надання офіційного статусу прочан ізраїльським хасидам, які щорічно відвідують могилу цадика Нахмана в Умані.

Минулого року в Умані очікували прибуття рекордної кількості хасидів - близько 70 тисяч прочан.

Восени щороку прочани-хасиди їдуть до Умані, щоб на могилі свого духовного лідера Рабі Нахмана відсвяткувати Рош-га-Шан (новий рік).

Нахман народився в м. Меджибіж (нині Хмельницька обл.) 1772 року (5532 року від створення світу за єврейським календарем). Потім вів кочовий спосіб життя, бував у різних містечках України, переважно, в Медведівці і Златопіллі, а останні 8 років життя провів у Браславі (зараз - Білорусь).

1808 року Нахман захворів на туберкульоз, оселився в Умані, де і був похований 1810 року. Відтоді це місто стало центром поклоніння хасидів, куди вони з'їжджаються зі всього світу кожен єврейський новий рік.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.