Спецпроект

В Умані чекають близько 70 тисяч хасидів

У вересні в Умані на щорічне паломництво очікують рекордну кількість хасидів - близько 70 тисяч замість 30 тис., що побували тут у 2010 році.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на "Сегодня".

Перших гостей, які приїдуть святкувати 29 вересня єврейський Новий рік і помолитися на могилі свого вчителя рабі Нахмана, тут чекають вже з дня на день. Для багатьох уманчан хасиди - довгоочікувані гості, які дають можливість заробити великі суми.

"За місяць, який вони у нас гостюють, можна заробити до $3 тисяч. Не біда, що вони подекуди насмітять - все це заради таких грошей можна прибрати за тиждень", - розповіли мешканці вулиці Пушкіна, на якій знаходиться могила рабі.

Цього разу хасиди привезуть більше своєї кошерної їжі - пряників, хліба, борошна. "Якщо вийде торгувати, то, наприклад, картоплю та цибулю будемо продавати по $1 за кг, - розповів уманчанин, який продає овочі.

За його словами, хасиди викупили земельні ділянки ближче до вулиці Пушкіна, будують там свої їдальні, а люди скаржаться.

"У разі чого, не зможе під'їхати ні швидка, ні пожежники. На тому місці, де був наш ринок, зараз місцеві хасиди встановлюють намети. Кажуть, що їм влада підписала всі дозволи, після чого вони перекрили дороги до себе, щоб нам не можна було туди під'їхати. По місту ходять чутки, що вони і зовсім збираються вижити тих, хто живе на вулиці Пушкіна. Як би там не було, ріелтори та вантажники вчать англійську", - розповідають місцеві жителі.

Разом з тим влада Умані заспокоює городян. "Нікого виселяти не будемо. А щодо напливу - впораємося. Комунальники працюватимуть у дві зміни, їм на допомогу виділимо два трактори", - заявив заступник мера Умані Петро Паєвський.

У травні 2011 року посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман заявила, що вважає за необхідне прийняття Верховною Радою закону про надання офіційного статусу прочан ізраїльським хасидам, які щорічно відвідують могилу цадика Нахмана в Умані.

У березні Черкаська ОДА повідомляла, що у зв'язку з набуттям чинності угоди між Україною та Ізраїлем про безвізовий режим цього року на Черкащині очікують щонайменше 40-50 тисяч паломників. 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.