Спецпроект

Хто не встиг побачити Лондонський олімпійський парк, зачекайте два роки

Олімпійський парк в Лондоні відсьогодні закритий майже на два роки для реконструкції. Таким чином, широка публіка, за винятком відвідувачів змагань Олімпійських і Паралімпійських ігор, так і не побачить парк в його початковому вигляді.

Про це повідомляє Обозреватель

Під час Олімпіади доступ до парку був можливий тільки по квитках, дістати які було проблематично, особливо для громадян країн, що не входять до Євросоюзу. 

У парку пройшло близько половини змагань Олімпійських та Паралімпійських ігор. Рішення лондонської влади закрити парк одразу по закінченню змагань вже викликало критику у британців. Публіка, яка не потрапила на Олімпіаду вважає, що парк варто було б відкрити для загального доступу хоча б на кілька тижнів після Ігор.

У підсумку, коли парк в Стратфорді відкриють заново в 2014 році, в ньому вже не буде частини олімпійських арен, які перенесуть в інші місця або демонтують. Незрозуміло поки що, хто буде господарем основного стадіону, де пройшли церемонії відкриття і закриття Ігор, а також змагання з легкої атлетики. Однак знищувати його не планується - передбачається, що через п'ять років там пройде легкоатлетичний чемпіонат світу.

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.