У Львові відбудеться міжнародна конференція про акцію "Вісла"

29 вересня 2012 року у Львові відбудеться міжнародна науково-практична конференція "Акція "Вісла" - завершальний етап депортації українців Польщі. Історична спадщина і суспільна свідомість".

Про це повідомляють Lemky.com.

Організатори:

- Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства "Лемківщина"
- Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації
- Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

Програма заходу:

ДОПОВІДІ:

Військово-політична операція "Вісла": передумови, хід та соціально-політичні наслідки.    
Микола ЛИТВИН (Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України)

Акція "Вісла" - завершальний етап ліквідації української меншини у повоєнній Польщі.     Володимир СЕРГІЙЧУК (Центр українознавства Київського національного університету ім.Т.Шевченка, Академія вищої школи України)

Депортація українців з території Лемківщини та Надсяння у 1944 - 46 рр.
Володимир КІЦАК (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка)

Конфлікти українсько-польські в новітній історії (аспекти етнічні і соціальні).    
Богдан ГУДЬ (Інститут східноєвропейської інтеграції Львівського національного університету ім.І.Франка)

Боротьба УПА проти депортації українців Закерзоння.    
Богдан БАРАН (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка)

Соціально-демографічний портрет депортованих українців у 40-их роках XXст.    
Ярослав КОНДРАЧ (Інстутут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України)

Лемківщина після депортації.
Богдан ГУК(український тижневик "Наше Слово", Польща)

Соціально-економічні наслідки депортації українців.
Наталя ДАНИЛИХА (Львівський національний університет ім.І.Франка)

Духовна руйнація української аури Закерзоння.
Володимир БАДЯК (Львівська академія мистецтв)

Депортовані українці Польщі на території УРСР (кількість та місця розселення).    
Дмитро БАЙКЕНИЧ (Луганський національний педагогічний університет ім.Тараса Шевченка)

КРУГЛИЙ СТІЛ
"Етнополітичні та соціально-культурні наслідки депортації українців 1944-1951 рр."

У конференції також беруть участь:
Михайло Брегін, Олександр Венгринович, Степан Гладик, Петро Сокол,Ольга Бенч, Іван Дмитрович Щерба, Іван Омелянович Щерба, Степан Павлюк, Ольга Кровицька, Володимир Середа, Іван Банащук, Григорій Горох, Петро Касачевич, Василь Коржук, Ігор Дуда, Степан Криницький, Ігор Калинець, Роман Лубківський, Олег Микита, Василь Косів, Роман Яців, Микола Горбаль, Ростислав Новоженець, о.Богдан Прах, о.Анатолій Дуда, о.Мирон Михайлишин, Мар’ян Райтар Ярослав Каменецький, Іван Красовський, Василь Мулеса, Володимир Одрехівський, Світлана Говенко, Орест Чабан, Іван Челак, Степан Кищак, Галина Щерба, Петро Гандяк, Андрій Стадник, Петро Когут, голови міських і районних осередків Всеукраїнського товариства "Лемківщина".

Адреса проведення конференції:
м. Львів, вул.Листопадового Чину, 6, Будинок вчених
Початок об 11:00.

Детальніше про акцію "Вісла" читайте на ІП

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.