У Львові відбудеться міжнародна конференція про акцію "Вісла"

29 вересня 2012 року у Львові відбудеться міжнародна науково-практична конференція "Акція "Вісла" - завершальний етап депортації українців Польщі. Історична спадщина і суспільна свідомість".

Про це повідомляють Lemky.com.

Організатори:

- Львівська обласна організація Всеукраїнського товариства "Лемківщина"
- Головне управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації
- Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України.

Програма заходу:

ДОПОВІДІ:

Військово-політична операція "Вісла": передумови, хід та соціально-політичні наслідки.    
Микола ЛИТВИН (Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України)

Акція "Вісла" - завершальний етап ліквідації української меншини у повоєнній Польщі.     Володимир СЕРГІЙЧУК (Центр українознавства Київського національного університету ім.Т.Шевченка, Академія вищої школи України)

Депортація українців з території Лемківщини та Надсяння у 1944 - 46 рр.
Володимир КІЦАК (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка)

Конфлікти українсько-польські в новітній історії (аспекти етнічні і соціальні).    
Богдан ГУДЬ (Інститут східноєвропейської інтеграції Львівського національного університету ім.І.Франка)

Боротьба УПА проти депортації українців Закерзоння.    
Богдан БАРАН (Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка)

Соціально-демографічний портрет депортованих українців у 40-их роках XXст.    
Ярослав КОНДРАЧ (Інстутут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України)

Лемківщина після депортації.
Богдан ГУК(український тижневик "Наше Слово", Польща)

Соціально-економічні наслідки депортації українців.
Наталя ДАНИЛИХА (Львівський національний університет ім.І.Франка)

Духовна руйнація української аури Закерзоння.
Володимир БАДЯК (Львівська академія мистецтв)

Депортовані українці Польщі на території УРСР (кількість та місця розселення).    
Дмитро БАЙКЕНИЧ (Луганський національний педагогічний університет ім.Тараса Шевченка)

КРУГЛИЙ СТІЛ
"Етнополітичні та соціально-культурні наслідки депортації українців 1944-1951 рр."

У конференції також беруть участь:
Михайло Брегін, Олександр Венгринович, Степан Гладик, Петро Сокол,Ольга Бенч, Іван Дмитрович Щерба, Іван Омелянович Щерба, Степан Павлюк, Ольга Кровицька, Володимир Середа, Іван Банащук, Григорій Горох, Петро Касачевич, Василь Коржук, Ігор Дуда, Степан Криницький, Ігор Калинець, Роман Лубківський, Олег Микита, Василь Косів, Роман Яців, Микола Горбаль, Ростислав Новоженець, о.Богдан Прах, о.Анатолій Дуда, о.Мирон Михайлишин, Мар’ян Райтар Ярослав Каменецький, Іван Красовський, Василь Мулеса, Володимир Одрехівський, Світлана Говенко, Орест Чабан, Іван Челак, Степан Кищак, Галина Щерба, Петро Гандяк, Андрій Стадник, Петро Когут, голови міських і районних осередків Всеукраїнського товариства "Лемківщина".

Адреса проведення конференції:
м. Львів, вул.Листопадового Чину, 6, Будинок вчених
Початок об 11:00.

Детальніше про акцію "Вісла" читайте на ІП

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.