Герман хоче заборонити комуністичну ідеологію

Радник президента Ганна Герман обіцяє після виборів зареєструвати у Верховній Раді законопроект про заборону комуністичної ідеології.

Про це вона заявила в п’ятницю в ефірі "Шустер Live", повідомляє УНІАН.

Перед її виступом в студії була суперечка між членом фракції КПУ Євгеном Царьковим та представниками опозиційних сил.

Царьков сказав опозиціонерам, що свого часу "мало НКВДисти розстрілювали бандерівців". Це обурило не тільки представників опозиції, а й Герман.

"Коли я сьогодні почула, що ми вас мало стріляли, я подумала, що якщо я потраплю в наступний парламент перший законопроект, який я внесу, буде законопроект про заборону комуністичної ідеології", - сказала Герман.

"Коли ти слухаєш, що ми вас мало стріляли, ти починаєш усвідомлювати, наскільки все легко повернути і тобі стає страшно", - додала вона.

Пізніше на своїй сторінці у Facebook депутат від фракції "НУ-НС" Ірина Геращенко, яка також брала участь в програмі, написала, що журналістка Тетяна Чорновіл дала ляпас Царькову за подібне висловлювання.

"Войовнича Таня Чорновіл в перерві програми Савіка Шустера дала ляпаса коммі Царькову. За його зневагу до нашої історії і фразу "мало НКВД вас, бандерівців, стріляло", - написала Геращенко.

Нагадаємо, в лютому 2011 року у Верховній Раді вже було зареєстровано проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність або штраф до 17 тисяч грн за "пропаганду, публічне схвалення тоталітарної ідеології та практики комунізму і нацизму".

Як відомо, Європарламент ухвалив відзначати Європейський день пам’яті жертв нацизму і сталінізму (23 серпня).

У Декларації Європарламенту від 2 квітня 2009 року "Європейська свідомість і тоталітаризм" вказується, що відзначення цієї дати має на меті "збереження пам'яті про жертв масових депортацій і знищень, укорінення демократії, зміцнення миру та стабільності на … континенті".

У 2008 році низка відомих політиків, а також істориків і колишніх політв’язнів підписали "Празьку декларацію про європейське сумління та комунізм", а у 2010 році – "Декларацію про злочини комунізму".

У цих документах відзначається необхідність рішучого та безкомпромісного засудження комунізму та злочинних дій комуністичних режимів.

У 2011 році Чехія, Польща та Угорщина створили "Платформу європейської пам’яті та сумління" – міжнародний проект з дослідження злочинів тоталітарних режимів у Європі в XX столітті з метою можливого суду над комунізмом.

У 2009-му році тодішній президент Польщі Лех Качинський підписав закон, що передбачає кримінальну відповідальність за володіння або придбання комуністичної символіки.

Карна відповідальність за використання символів комунізму запроваджена також у Литві, де цей режим прирівняли до нацизму.

Парламент Молдови схвалив заборону використання комуністичної символіки у політичних цілях.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.