Спецпроект

В Одеській опері готуються відкрити музей. ФОТО

В Одеському театрі опери та балету готують прем'єру музею. 2 жовтня тут вперше відкриються двері музейної експозиції історії театру.

Про це пише Таймер.

Всього понад 300 експонатів. Їх збирали в краєзнавчому та літературному музеях, в обласному архіві та бібліотеці імені Горького, в самому театрі і майстернях театрального училища, а також у колекціонерів і зірок Одеської опери.

Найстаріший експонат витягли в кінці 90-х років з-під "французького фойє". Під час реставрації театру виявили ящик, в якому знаходився хліб, пляшка з вином і табличка - про те, що це заставна Оперного театру.

Всього ж, за словами творців, з XIX століття до нас дійшло експонатів 20, причому, в основному це фотографії, відтворені з газет того часу.

Експонат майбутнього музею

Особливе місце в експозиції займають особисті талісмани зірок, які виступали на одеській сцені. Наприклад, дерев'яний медальйон Навроцького, автограф легендарного оперного соліста Леоніда Собінова, диригентські палички легендарних керівників театрального оркестру різних часів та багато іншого. Афіші, буклети, фотографії, вирізки.

Саме унікальних чорно-білих фотографій найбільше в експозиції: про роки постановок в окупації, про виїзні виступи бригад на фронті, про сучасних кумирів класичної опери та балету.

Костюми зірок театру

Організатори обіцяють доповнювати експозицію тематичними добірками.

Одеський національний академічний театр опери та балету — один із найдавніших оперних театрів України.

Відкриття першої споруди театру відбулося в 1810 році. Сучасна будівля зведена в 1887 році архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером у стилі віденського бароко. Повну реставрацію будівлі театру завершили 2007 року.

У театрі диригували композитори П.І.Чайковський, М.А.Римський-Корсаков, С.В.Рахманінов, співали великі Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Антоніна Нєжданова, Леонід Собінов, танцювали Ганна Павлова й Айседора Дункан.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.