Спецпроект

В Кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля. ФОТО

Після дощів у кременчуцькому краєзнавчому музеї впала нова гіпсокартонна стеля Вода подекуди протекла і на другий поверх.

Про це повідомляє Телеграф

Музей поки без даху: його вимушены були розібрати і переробити - через те, що будівельники відійшли від проекту.

Кременчуцький краєзнавчий музей
У кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля
Ремонтні роботи ведуться зовні

Представник підрядника стверджує, що проблеми в тому немає - все буде перероблено. Кошти на таку переробку надасть компанія-підрядник. 

Він також додав додав, що внутрішні роботи в музеї заплановані на наступний рік, а зараз ведуться тільки зовнішні роботи. І пообіцяв, що дах накриють руберойдом вже сьогодні, і текти не буде.

Алла Гайшинська, директор музею, на сьогодні не може назвати навіть приблизно терміни відкриття хоча б одного залу. Вона підкреслює, що все залежить від будівельників.

 

Кременчуцький краєзнавчий музей — музей у Кременчуці, який було відкрито 26 вересня 1975 року. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в Полтавській області.

Фонди музею налічують понад 60 тисяч експонатів, є наукова бібліотека. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць.

 

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.