Спецпроект

Прокаєва вже заперечує свої слова про хабар Кулиняку

Колишня заступник гендиректора заповідника Києво-Печерська Лавра Влада Прокаєва, звільнена тиждень тому, відмовляється від своїх слів про те, що дала хабар міністру культури Михайлу Кулиняку.

Про це вона сказала в інтерв’ю "Світському життю", повідомляє TabloID.

Коментуючи свої звинувачення на адресу колишнього гендиректора заповідника Вікторії Лісничої у тому, що та взяла хабар у розмірі 50 тисяч доларів для Кулиняка у якості "винагороди" за посаду, Прокаєва заявила:

"Насправді все було не так. Дійсно, якийсь час тому я позичила громадянці Лісничій суму у 50 тисяч доларів на розвиток програм заповідника. Вікторія Миколаївна, до якої я звернулася якийсь час по тому і попросила відзвітувати, куди ж вона витратила ті гроші, які вона позичала, мені сказала: "Ви отримали посаду? До побачення!".

"Я вже сама заплуталася у цій ситуації і в тих фактах, які говорить громадянка Ліснича, коли вона звинувачує і міністра, звинувачує і мене", - додала екс-модель.

У свою чергу Ліснича заявила, що після звільнення з посади гендиректора Лаври у неї "роботи ще побільшало".

"Я зараз балотуюся до Верховної Ради. Попросили мене люди, колектив заповідника, щоб захищати їх і боротися за справедливість…" – заявила вона.

Як відомо, у серпні 2012 року в Лаврському заповіднику вибухнув скандал. Після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу. Замість неї керівником Лаврського заповідника було призначено колишнього директора Хотинської фортеці Любомира Михайлину.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".