Спецпроект

Новий директор Лаври елегантно скорочує Прокаєву

Посаду заступника генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника з міжнародної співпраці, яку наразі обіймає Влада Прокаєва, було скорочено.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Любомира Михайлину.

"Штатним розписом, який затверджено щойно, посади заступника з міжнародних відносин немає", - повідомив він і додав, що Прокаєва попереджена про це і згідно з чинним законодавством продовжить працювати ще протягом двох місяців.

Водночас Михайлина запевнив, що відповідну посаду було скорочено саме через зміни у структурі роботи заповідника, а не для того, аби прибрати Прокаєву: "Я вивчив ту роботу, яку проводила очолювана нею структура, там є непогані напрацювання".

Крім того, планується дещо змінити формат роботи цього відділу і в подальшому він підпорядковуватиметься безпосередньо директору.

Також Михайлина повідомив, що відзначає покращання стосунків у колективі: "Я прихильник толерантних відносин. Про все можна домовитися, якщо говорити гарним тоном".

У свою чергу, Влада Прокаєва на запитання, чи хотіла би вона отримати іншу посаду в заповіднику, відповіла, що "час усе покаже".

Як відомо, після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу. Замість неї керівником Лаврського заповідника було призначено колишнього директора Хотинської фортеці Любомира Михайлину.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.