Спецпроект

ПОЛЬСЬКИЙ СЕЙМ ЗАСУДИТЬ ОПЕРАЦІЮ "ВІСЛА"?

Акція "Вісла", в рамках якої 1947 року з південно-східної Польщі виселено понад 140 тисяч українців, була порушенням елементарних прав людини – такий висновок зробила Комісія національних та етнічних меншин польського Сейму.

Комісія саме розпочала роботу над проектом ухвали в цій справі, повідомляє Польське Радіо.

"Під час проведення цієї акції застосовано притаманну тоталітарним системам засаду колективної відповідальності, яка ніколи не повинна бути фундаментом політики демократичної держави", – написано в проекті ухвали.

Під час засідання комісії запрошені історики Роман Дрозд та Ґжеґож Мотика нагадали, що 65 років тому польські комуністи розпочали депортацію зі своїх земель десяток тисяч невинних осіб українського походження, а також лемків із Західної Лемківщини.

За словами істориків, метою операції "Вісла" була не лише ліквідація українського підпілля (зокрема відділів УПА), але перш за все асиміляція мирного українського населення, наслідком якої мало бути перетворення Польщі у національний моноліт.

Голова сеймової Комісії національних та етнічних меншин Мирон Сич нагадав, що 1990 року депортацію українців офіційно засудив Сенат Республіки Польща. Хоч операція "Вісла" викликає контроверсії, "Сейм не повинен уникати складних питань", підкреслив депутат.

У проекті ухвали висловлюється сподівання, що процес примирення між поляками та українцями продовжуватиметься, а "болісне минуле буде пересторогою, щоб не порушувати права людини у світі".

Операція "Вісла" - примусова депортація комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі. За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців.

Як відомо, у квітні 2011 року президент Віктор Янукович ушанував постраждалих внаслідок операції "Вісла".

В серпні 2011 року президенти України і Польщі Янукович і Броніслав Коморовський мали взяти спільну участь у відкритті меморіальних комплексів українцям та поляками, які загинули внаслідок міжетнічного конфлікту 1940-их років. Зрештою цей захід було перенесено на жовтень 2011 року, але він досі не відбувся.

Читайте також: "Операція "Вісла" - "остаточне розв'язання української проблеми у Польщі"

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.