Спецпроект

Учасники флешмобу в Тбілісі вимагали зберегти Музей радянської окупації

Проведений у Тбілісі флешмоб з вимогою не закривати Музей радянської окупації зібрав близько 150 чоловік. Це була відповідь на ініціативу неурядової організації "Земля - наш дім" - закрити музей, який був створений в 2006 році.

Про це пише Кавказский узел.

Учасники кампанії вважають, що музей має бути закритий, тому що це один з дратівливих і заважаючих факторів для поліпшення відносин з Росією.

Противники цієї ініціативи провели флешмоб у столиці Грузії. Учасники акції вишикувалися в чергу перед входом в Національний музей, частиною якого є і Музей радянської окупації. Участь у заході взяли студенти трьох вузів і жителі Тбілісі.

В Грузії 25 лютого щорічно відзначається День радянської окупації. Він заснований парламентом Грузії в 2010 році. У цей день в 1921 році частини 11-ї Червоної армії, згідно трактуванню цих подій владою Грузії, "здійснили окупацію Демократичної Республіки Грузія". 23 серпня в Грузії відзначається День пам'яті жертв тоталітарного режиму - ця дата пов'язана з утвердженням Європарламентом Європейського дня пам'яті жертв сталінізму і нацизму, що, в свою чергу, пов'язано з оформленням пакту Молотова-Ріббентропа (23 серпня 1939 року).

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.