Спецпроект

АНОНС: лекція директора Національного музею Грузії в Києві

22 листопада 2012 року в Будинку митрополита (заповідник "Софія Київська") відбудеться зустріч з Давідом Лордкіпанідзе – генеральним директором Національного музею Грузії.

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Об 11:00 Давід Лордкіпанідзе прочитає лекцію на тему "Сучасні тенденції розвитку музейної справи на прикладі  Національного музею Грузії". 

За годину після цього розпочнеться дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта (куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова)

Лекція-презентація присвячена сучасним тенденціям розвитку та реформування музейної справи на прикладі Національного музею Грузії - інституції, що в 2004 році об’єднала низку провідних музеїв в різних регіонах країни і стала успішним зразком трансформації пострадянського музею в сучасну, інноваційну, творчу, орієнтовану на публіку інституцію, ефективно інтегровану в урбаністичну та соціальну індустрію.

Днями в Тбілісі прокотилась низка акцій "за" і "проти" закриття "Музею радянської окупації", який саме є частиною Національного музею Грузії. 

Давід Лордкіпанідзе – археолог, антрополог, професор, доктор наук, член-кореспондент Національної Академії наук Грузії (2009). З 2004 року – генеральний директор Національного музею Грузії.

Лауреат численних премій та нагород  серед яких The Georgia's Order of Honour (2000), Award of the Prince of Monaco (2001), The French Order of "Palmes Academiques" (2002), The French Order of Honour (2006) та The Rolex Award for Enterprise.

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".