Комуністи розгромили виставку "Народна війна". ВІДЕО, ФОТО

Під час презентації виставки "Народна війна", присвяченої історії українських визвольних змагань у 1917-32 рр., активісти КПУ в місті Приморськ (Запорізька область), демонтували виставку за допомогою ножа і викрали експозиційні плакати.

Про це повідомляє київський "Меморіал".

Виставка "Народна війна", яка розповідає про повстання українців проти радянської влади в період між світовими війнами, була розгорнута у вестибюлі другого поверху учбового корпусу Ногайського коледжу Таврійського державного агротехнологічного університету.

Експозиція зареєстрована Міністерством освіти України і отримала позитивну рецензію Національної академії наук.

Дозвіл на проведення виставки дав директор, а встановити її допомогли студенти коледжу. До візиту в Приморськ експозиція була розгорнута у Дніпродзержинську, а до того - ще у 26 вузах країни.

За словами оріганізатора виставки, засновника Музею радянської окупації Романа Круцика, в день відкриття виставки у Приморську до кабінету директора коледжу з'явилися 5-7 чоловік - представників місцевого осередку Комуністичної партії.

Фото: "Меморіал"

"Поводили себе вони агресивно як до директора, так і до викладачів та вимагали відміни презентації експозиції, - йдеться у заяві "Меморіалу". - Коли ми спробували пояснити, що вони своїми претензіями втручаються в учбовий процес, то один з комуністів в однострої радянського полковника обізвав Круцика вандалом.

Поки точилась дискусія в кабінеті директора, у вестибюлі двоє молодих комуністів обривали плакати експозиції.

"Як виявилось, це були син колишнього секретаря райкому партії на прізвище Тиховод та комуніст Морозов, - зазначив Круцик. - Після хуліганського демонтажу розгорнутої експозиції вищезазначені комуністи вкрали сім плакатів і втекли".

Після проведення круглого столу з викладачами коледжу представники "Меморіалу" зібрали залишки експозиції та в районному відділку міліції м.Приморськ подали заяву про хуліганські дії комуністів.

Презентацію виставки та екскурсії для студентів було зірвано. Однак організатори виставки прочитали лекцію для викладачів і роздали їм матеріали експозиції в електронному вигляді.

Дивіться також на цю тему:

Виставку "Народна війна" виклали в інтернет. ФОТО

"Народна війна" - експонати з виставки. ФОТО

З Музеєм радянської окупації борються... анонімками

"Ще в 1930-му проти радянської влади повстали мільйон українців"

Празник у Легедзиному. 90 років бою черкаських селян проти комуни

Комуніст Скрипник про стосунки українських селян і робітників

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.