У Вінниці засудили "чорного археолога". Але не за розкопки

Замостянський районний суд м. Вінниці засудив 40-річного вінничанина до двох років позбавлення волі за заборонене хобі – колекціонування зброї.

У жовтні минулого року у приватному будинку чоловіка працівники міліції виявили та вилучили арсенал зброї часів Великої Вітчизняної війни, повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу УМВС у Вінницькій області.

Працюючи автослюсарем на одній з вінницьких СТО, у вільний від роботи час чоловік займався пошуками зброї часів Другої світової.

У його домогосподарстві працівники міліції виявили та вилучили чотири гвинтівки, три пістолети, три обрізи, один револьвер, 24 мінометні снаряди, 119 артилерійських снарядів, 514 патронів різного калібру до різних типів зброї, 720 набоїв до стрілецької зброї та різні вибухові суміші.

 Колекція засудженого вінничанина. Фото УМВС

Затриманий виправдовувався тим, що зброя – це його захоплення з дитинства, і він її колекціонує. Крім того, у нього є багато друзів – "чорних копачів" з різних куточків країни, які займаються пошуком раритетної зброї та вибухівки часів Другої світової війни. Він із ними спілкується по Інтернету та обмінюється знахідками.

У більшості випадків затриманий свої знахідки викопував з-під землі або витягав з річки Південний Буг. Для цього йому стали у нагоді металошукач та магніти.

Знахідки чоловік в домашніх умовах розбирав, робив їх небоєздатними та безпечними для оточуючих і збував на ринку у Києві іншим колекціонерам зброї.

Стосовно затриманого працівникми міліції була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України – "Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами".

Враховуючи те, що підсудний "раніше не мав проблем з законом, щиро розкаявся у вчиненому та має на утриманні двох малолітніх дітей", суд призначив йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі з іспитовим строком один рік.

Як відомо, у квітні 2011 року чорні археологи хотіли продати відкопаний архів УПА за 500 тисяч гривень.

У травні повідомлялося, що кримська міліція відмовляється порушувати справи проти чорних археологів.

Більше про діяльність "чорних археологів" в Україні і світі читайте на "Історичній Правді".

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.