Спецпроект

Норвезький музей відмовився від речей Брейвіка

Андерс Брейвікь збирався подарувати свій парадний мундир лицарів-тамплієрів і ще кілька речей музею опору Норвегії.

Про це пише Главное

У в'язниці Брейвік вимагав повернути йому кілька пам'ятних речей, в тому числі парадний мундир лицарів-тамплієрів, в якому він зображений на багатьох фотографіях. Однак тепер він вирішив передати уніформу, жетон, який був прикріплений до кишені під час теракту, і зброю, якою він користувався, в дар норвезькому музею Опору.

"Брейвік бачить себе учасником руху Опору і вважає, що його речам саме місце в музеї", - повідомив адвокат Брейвіка Трунд Йордет, додавши, що терорист розуміє - речі навряд чи колись будуть виставлені в музеї.

Це підтвердили в самій установі, пояснивши, що не мають наміру брати в дар речі Брейвіка. "Нас ця пропозиція здивувала ... Важко зрозуміти, як Брейвік прийшов до такого рішення", - заявив представник музею Опору Івар Краглунд.

У той же час, представники слідства ще раз пояснили, що речі, про які говорить Брейвік, - серйозні докази, які фігурували у справі про теракт. Їм навряд чи доведеться стати музейними експонатами, вони залишаться в поліції як речові докази найгучнішого теракту в історії Норвегії.

Андерс Брейвік — організатор і виконавець терористичних актів у Норвегії у липні 2011 року, внаслідок котрих загинуло 77 осіб і 96 отримали поранення.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".