Польський Сейм готується засудити операцію "Вісла". Праві проти
Парламентська комісія національних та етнічних меншин передала на розгляд Сейму заяву із засудженням акції "Вісла", під час якої у 1947 році було депортовано понад 140 тисяч українців. Натомість польські праві наразі не готові засудити один із злочинів комунізму.
Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.
До парламентської комісії з питань національних та етнічних меншин надійшов проект заяви, в якому нижня палата парламенту Польщі — Сейм — пропонує дати політичну оцінку акції "Вісла". Ініціатор розгляду цього питання — Мирон Сич, єдиний українець серед депутатів сейму.
"Політично вмотивоване виселення людей не тільки порушило права людини і громадян, але й не мало військового виправдання", — йдеться у проекті заяви.
У 2012 році виповнилися 65 років від проведення акції "Вісла", в рамках якої уряд комуністичної Польщі насильно депортував із етнічних земель понад 140 тисяч українців.
Парламентська комісія з питань національних та етнічних меншин ухвалила проект заяви, і наступним етапом є її розгляд у Сеймі.
"Польський парламент вважає, що акція "Вісла" була порушенням основних прав людини, - йдеться у проекті заяви. - Під час цієї акції застосовано принцип тоталітарної системи про колективну відповідальність, яка ніколи не може бути основою для політики демократичної держави".
Автори заяви також зауважують: "Заслуговує на особливе засудження переміщення близько 4 тисяч осіб до Центрального табору праці в Явожні — часто без доказів вини, а лише за національними критеріями. Переміщені перебували в таборі у вкрай важких умовах, піддавалися тортурам".
Навіть таке доволі спокійне формулювання тексту заяви (щодо акції ніде не вжито термін "злочин") викликало спротив у правих колах Польщі та серед організацій, які об’єднують поляків, вихідців із Галичини та Волині (так званих "кресов’яків"), повідомляє ЦДВР.
Як діють професійні "борці з українцями" в Польщі
Зокрема, представник кресов’яків Яцек Вільчур на засіданні парламентської комісії твердив, що операція "Вісла" була проведена в ім’я державних інтересів Польщі.
"Ми бачимо, як польські праві, в тому числі представники парламентської партії "Право і справедливість", виправдовують "Віслу" і представляють її як відплату за вбивства поляків в роки Другої світової", — зазначив український історик Володимир В’ятрович. - Такий підхід може бути предметом історичних досліджень, але не політичної дискусії. Політики не мають шукати ворогів в минулому, а повинні проектувати спільне майбутнє".
На думку ЦДВР, представлення "Вісли" як відплатної акції є неприпустимим: "Адже при бажанні ці кривди (йдеться про події на Волині) теж можна представити як відплату за політику польської держави в міжвоєнний період, а так можна безконечно провалюватися вглиб історії, сповненої взаємних кривд, що не сприятиме пошуку міжнаціонального примирення".
"Акція "Вісла" має бути засуджена як один із багатьох злочинів комунізму, неважливо — польського чи радянського, тим паче, що в даному випадку таки польсько-радянського, - додав В'ятрович. - Українці і поляки — нації, які чи не найбільше постраждали від комунізму в ХХ столітті, і повинні докладати спільні зусилля для того, аби дати належну історичну та правову оцінку тоталітарному режимові".
Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі, також занепокоєний заявами організацій, що виправдовують депортацію 1947 року.
За словами Тими, твердження про доцільність операції "Вісла", які пролунали у стінах польського парламенту, — це регрес в оцінці примусового виселення українців: "Аргументи схожі на ті, що їх свого часу використовувала комуністична влада".
Операція "Вісла" - примусова депортація в 1947 році комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі (щойно приєднані землі, з яких після падіння Третього рейху було виселене на Захід німецьке населення).
За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців. Напередодні і під час депортації українців убивали - як польське націоналістичне підпілля, так і комуністичне військо. Підозрюваних у причетності до УПА оперативно судили військово-польові суди, переважно до смертної кари.
 |
| Виселення українського населення солдатами батальйону Корпусу внутрішньої безпеки (далі - КВБ) "Познань". Фото: archives.gov.ua |
Частину українців (переважно священиків та інтелігенцію) було ув'язнено в концтаборі Явожно (Сілезія) - колишній філії Аушвіца. З чотирьох тисяч українських в'язнів загинув 161.
Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців, органи влади зазвичай допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських сімей. До кінця 1947 року у місця виселених українців було переселено близько 14 тис. осіб польської національності.
У квітні 2011 року президент Віктор Янукович ушанував постраждалих внаслідок операції "Вісла". Цьогорічні, 65-ті, роковини трагедії на державному рівні були проігноровані.
В серпні 2011 року президенти України і Польщі Янукович і Броніслав Коморовський мали взяти спільну участь у відкритті меморіальних комплексів українцям та поляками, які загинули внаслідок міжетнічного конфлікту 1940-их років. Зрештою цей захід було перенесено на жовтень 2011 року, але він досі не відбувся.
Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії
Сейм визнав героями організацію, яка убивала українців та євреїв
Прометеї двох народів. Незважаючи на історію, вони примиряли Польщу й Україну
