Спецпроект

На березі Кальміусу створять етно-музей

У донецькій мерії зайнялися створенням етно-міста "Дике поле". Музей під відкритим небом побудують під час четвертої черги реконструкції парку культури та відпочинку на ділянці 2,8 гектарів між шосе імені 75-річчя ФК "Шахтар" і Ніжньокальміуським водосховищем.

Про це повідомляють Донецкие новости.

Старт здійснення проекту заплановано на початок весни 2013 року.

29-30 листопада 2012 р. в Національному музеї народної архітектури і побуту України "Пирогово" пройшла Міжнародна науково-практична конференція "Музей під відкритим небом - сучасні інтерпретації традиційної культури та перспективи етнографічних досліджень". На ній з доповіддю "Етно-місто Дике Поле на березі Кальміусу в Донецьку" виступив Віктор Гриза, один із активістів-засновників скансену.

Після конференції він розповів, що для майбутньої практичної реалізації подібного проекту встановлені професійні зв'язки з колегами з Києва (парк "Київська Русь"), Санкт-Петербурга (музей " Ермітаж"), Чорноморського ("Калос Лімен"), Бахчисарая, Чернівців, Луцька, Самбора і подібних музейних дестинацій. Також досягнуто згоди з Генеральним директором "Пирогово" Дмитром Зарубою про участь в розробці Всеукраїнської Асоціації директорів музеїв під відкритим небом.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".