Спецпроект

В Афінах відкриється Музей газової промисловості

27 січня в Афінах відкриється перший промисловий музей грецької столиці - Музей газової промисловості, який демонструє ключову роль у розвитку Афін заводу з вироблення легкого газу (для освітлення), який працював з 1857 по 1984 рік.

Про це пише grekomania. 

 

Газовий завод був створений в столиці Греції після указу першого грецького короля Оттона. В ті роки було введено в експлуатацію і основне устаткування, більша частина якого, включаючи будівельні матеріали - від цегли до черепиці - були доставлені у Грецію на кораблях з Франції.

До початку ХХ століття всі головні вулиці Афін, а також багато магазинів, заводи і будинки міста освітлювалися цим газом.

На початку ХХ століття до заводу була добудована нова одиниця з вироблення водяного газу, а також третя за рахунком труба. Таким чином, газовий завод забезпечував енергією більшу частину міста аж до 50-х років минулого сторіччя.

За тиждень відвідувачі музею зможуть побачити своїми очима весь заводський процес з вироблення газу.

Грецька телевізійна мовна компанія (ЕРТ) надала в розпорядження Музею для показу великий архів документальних фільмів 50-х років, в той час як тривимірні зображення продемонструють відвідувачам роботу кожної заводської машини.

У свою чергу, учні професійно-технічного ліцею з району Агіон Анаргірон підготували карту всієї мережі освітлення грецької столиці кінця XIX століття.

Роботи з організації музею відбулися під керівництвом професора промислової археології Христини Агріантоні.

Вартість проекту - 300 тисяч євро.

Читайте також: "Як українці добували газ для СРСР"

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".