Спецпроект

Табір, де сиділи Стус та інші українці, стане еталоном в РФ

Меморіальний центр історії політичних репресій під відкритим небом "Пермь-36" обрано "модельним проектом" для створення аналогічних музеїв РФ у рамках майбутньої федеральної цільової програми увічнення пам'яті жертв політичних репресій.

Таке рішення прийнято на засіданні робочої групи при президенті Росії з розробки федеральної цільової програми увічнення пам'яті жертв політичних репресій, повідомляють "Старожитності" з посиланням на урядову "Российскую газету".

"Визначено функцію "Пермі-36" - "модельний музей", - коментував генеральний директор меморіального центру історії політичних репресій Віктор Шмиров. - Це означає, що "Пермь-36" стане моделлю, на основі якої в інших регіонах будуть створюватися музеї тоталітаризму і жертв усього періоду з 1917-го по 1991-й роки".

Передбачається побудувати ще два національні центри пам'яті жертв репресій. Один з них - це Бутовський полігон під Москвою, місце розстрілів і масових поховань. Другий - під Санкт-Петербургом, але його місце остаточно не визначено.

"Є пропозиція третім об'єктом внести в концепцію "Пермь-36" уже як національний музей ГУЛАГу", - зазначив Шмиров.

У зв'язку з цим меморіальному центру може бути присвоєно національний статус. Правда, спершу для цього необхідна експертиза музеєфікації. Адже 18 років тому в селі Кучино старі табірні споруди почали відновлювати волонтери, а фахівці з музейної справи підключилися до них набагато пізніше.

Однак, на думку радника президента Росії Міхаіла Фєдотова, ентузіасти нітрохи не нашкодили об'єкту, а навпаки, зберегли архітектуру та інфраструктуру колонії.

Це також збільшує шанси пермського музею на входження до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, над чим перм'яки працюють уже четвертий рік. Раніше завдяки діяльності ентузіастів музей ГУЛАГу був виключений із списку об'єктів ЮНЕСКО, що знаходяться під загрозою знищення.

Федеральна цільова програма з увічнення пам'яті жертв політичних репресій розпорядженням президента Росії Владіміра Путіна повинна з'явитися до кінця 2013 року. І хоча офіційно вона повинна запрацювати з 2014 року, адміністрація президента РФ вже в кінці минулого року запитала у Михайла Федотова пропозиції про фінансування заходів в руслі програми і на 2013 рік. І радник президента вніс в список і "Перм-36".

За словами виконавчого директора меморіального центру Татьяни Курсіної, зазвичай в таких випадках центральні власті виділяють суму, яка на дві третини перевищує обсяг фінансування від регіону. І оскільки в бюджеті Пермського краю на 2013 рік на "Перм-36" передбачено витратити 24 мільйони рублів, то в разі повного схвалення пропозицій Федотова, від Федерації може надійти ще до 48 мільйонів.

Разом із Віктором Шмировим до складу робочої групи при президенті РФ входять губернатори Пермського краю Віктор Басарґін і Кіровської області Нікіта Бєлих, уповноважений з прав людини в Росії Владімір Лукін і пермський омбудсмен Татьяна Марґоліна, голова правління меморіального центру, президент Фонду захисту гласності Алєксєй Сімонов, голова міжнародного товариства "Меморіал" Арсєній Роґінскій.

"Перм-36" (раніше ІТК ВС-389/36) - єдиний у Росії музей ГУЛАГу під відкритим небом. Знаходиться в селі Кучино Чусовського району. Організований на місці колишньої колонії, де каралися засуджені за антирадянську діяльність, агітацію та пропаганду, а також відбували великі терміни за співпрацю з нацистами в роки Другої світової.

У Кучино відбували терміни Михайло Горинь, Василь Овсієнко, Левко Лук'яненко, Іван Гель, Данило Шумук, Олесь Бердник, Микола Горбаль та інші українські правозахисники. Тут померли Василь Стус, Олекса Тихий, Юрій Литвин.

Колонія закрита в 1988 році. Музей з 1995 року.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.