Спецпроект

Табір, де сиділи Стус та інші українці, стане еталоном в РФ

Меморіальний центр історії політичних репресій під відкритим небом "Пермь-36" обрано "модельним проектом" для створення аналогічних музеїв РФ у рамках майбутньої федеральної цільової програми увічнення пам'яті жертв політичних репресій.

Таке рішення прийнято на засіданні робочої групи при президенті Росії з розробки федеральної цільової програми увічнення пам'яті жертв політичних репресій, повідомляють "Старожитності" з посиланням на урядову "Российскую газету".

"Визначено функцію "Пермі-36" - "модельний музей", - коментував генеральний директор меморіального центру історії політичних репресій Віктор Шмиров. - Це означає, що "Пермь-36" стане моделлю, на основі якої в інших регіонах будуть створюватися музеї тоталітаризму і жертв усього періоду з 1917-го по 1991-й роки".

Передбачається побудувати ще два національні центри пам'яті жертв репресій. Один з них - це Бутовський полігон під Москвою, місце розстрілів і масових поховань. Другий - під Санкт-Петербургом, але його місце остаточно не визначено.

"Є пропозиція третім об'єктом внести в концепцію "Пермь-36" уже як національний музей ГУЛАГу", - зазначив Шмиров.

У зв'язку з цим меморіальному центру може бути присвоєно національний статус. Правда, спершу для цього необхідна експертиза музеєфікації. Адже 18 років тому в селі Кучино старі табірні споруди почали відновлювати волонтери, а фахівці з музейної справи підключилися до них набагато пізніше.

Однак, на думку радника президента Росії Міхаіла Фєдотова, ентузіасти нітрохи не нашкодили об'єкту, а навпаки, зберегли архітектуру та інфраструктуру колонії.

Це також збільшує шанси пермського музею на входження до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, над чим перм'яки працюють уже четвертий рік. Раніше завдяки діяльності ентузіастів музей ГУЛАГу був виключений із списку об'єктів ЮНЕСКО, що знаходяться під загрозою знищення.

Федеральна цільова програма з увічнення пам'яті жертв політичних репресій розпорядженням президента Росії Владіміра Путіна повинна з'явитися до кінця 2013 року. І хоча офіційно вона повинна запрацювати з 2014 року, адміністрація президента РФ вже в кінці минулого року запитала у Михайла Федотова пропозиції про фінансування заходів в руслі програми і на 2013 рік. І радник президента вніс в список і "Перм-36".

За словами виконавчого директора меморіального центру Татьяни Курсіної, зазвичай в таких випадках центральні власті виділяють суму, яка на дві третини перевищує обсяг фінансування від регіону. І оскільки в бюджеті Пермського краю на 2013 рік на "Перм-36" передбачено витратити 24 мільйони рублів, то в разі повного схвалення пропозицій Федотова, від Федерації може надійти ще до 48 мільйонів.

Разом із Віктором Шмировим до складу робочої групи при президенті РФ входять губернатори Пермського краю Віктор Басарґін і Кіровської області Нікіта Бєлих, уповноважений з прав людини в Росії Владімір Лукін і пермський омбудсмен Татьяна Марґоліна, голова правління меморіального центру, президент Фонду захисту гласності Алєксєй Сімонов, голова міжнародного товариства "Меморіал" Арсєній Роґінскій.

"Перм-36" (раніше ІТК ВС-389/36) - єдиний у Росії музей ГУЛАГу під відкритим небом. Знаходиться в селі Кучино Чусовського району. Організований на місці колишньої колонії, де каралися засуджені за антирадянську діяльність, агітацію та пропаганду, а також відбували великі терміни за співпрацю з нацистами в роки Другої світової.

У Кучино відбували терміни Михайло Горинь, Василь Овсієнко, Левко Лук'яненко, Іван Гель, Данило Шумук, Олесь Бердник, Микола Горбаль та інші українські правозахисники. Тут померли Василь Стус, Олекса Тихий, Юрій Литвин.

Колонія закрита в 1988 році. Музей з 1995 року.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.