Пам'ятник Катерині ІІ в Одесі охоронятимуть за 500 тисяч і зі зброєю

Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міськради уклало за підсумками тендеру угоду з Державною службою охорони МВС.

Міліціонери отримають із міського бюджету 551 тисячу грн за те, що будуть охороняти пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ, яку називають однією з засновників Одеси.

Про це повідомляє "Думская".

Як зазначається в договорі, патруль ДСО з двох чоловік буде регулярно чергувати біля монумента, оберігаючи його від вандалів. При цьому охоронці повинні бути озброєні вогнепальною зброєю, гумовими кийками, наручниками, одягнені в бронежилети і армійські каски.

Видання зазначає, що працівники Державної служби охорони стоять на варті пам'ятника імператриці вже третій рік поспіль - загалом місто витратило на їхні послуги півтора мільйони гривень.

Як відомо, у червні 2011 року лідер партії "Свобода" Олег Тягнибок повідомляв, що львівська міліція не хоче охороняти пам'ятник Бандері у Львові. Пізніше повідомлялося, що монумент хочуть охороняти добровольці.

З 2011 року Комуністична партія України повідомляє про те, що охороняє пам'ятник Леніну навпроти Бессарабського ринку в Києві.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.