Спецпроект

Музеї Греції сьогодні бастують

Музеї та археологічні пам'ятники Греції в понеділок, 11 березня, закриті для відвідувачів через страйк, який проводять профспілки на знак протесту проти реформи системи міністерства культури і скорочення робочих місць.

Про це пише ria.ru.

До цього музейники страйкували 8 березня.

Нова організаційна структура міністерства культури позбавляє його самостійності і передбачає скорочення робочих місць, вважають члени Всегрецької федерації працівників міністерства культури.

Як йдеться в заяві Асоціації грецьких археологів, скорочуються життєво важливі управління в Генеральному секретаріаті культури, а інші управління археологічної служби об'єднують "неприпустимим чином", об'єднуючи наукові та адміністративні питання. "Цей проект являє собою збірку таблиць і загальні ідеї, і мало відрізняється від попередніх проектів тієї ж комісії міністерства адміністративної реформи та електронного врядування, які були розкритиковані усіма сферами культури і від якого відмовилося і політичне керівництво генерального секретаріату культури", - йдеться в заяві.

Між тим, не всі співробітники сфери туризму згодні з рішенням про страйк в музеях. "Це велика дурість - позбавити відвідувачів, які приїхали до нас, можливо, раз в житті, можливості побачити культуру і історію ... Люди, які приїхали з іншого краю світу, в підсумку побачать тільки нашу культуру 2013 року?" - прокоментувала повідомлення одна з гідів.

За даними статичної служби країни Elstat, за дев'ять місяців минулого року музеї та археологічні пам'ятники відвідали 7,93 мільйона осіб. Доходи від продажу квитків принесли скарбниці 34,4 мільйона євро (за цей же період 2011 року - 41,2 мільйона євро). Найбільшою популярністю серед туристів користувалися Акрополь і його музей в Афінах, Національний археологічний музей, замок лицарів на Родосі, музей в Дельфах, Давня Олімпія, Кносський палац і музей в Іракліоні на Криті. Щорічно Грецію відвідує більше 14 мільйонів іноземних туристів.

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".