Під час Хмельниччини загинуло близько 10 тисяч євреїв - ізраїльський історик

Було б помилкою вважати знищення євреїв однією з головних цілей Хмельницького. Він боровся за визволення українського народу, єврейське питання було суто периферійним.

Про це заявив професор Єврейського університету (Єрусалим) Шауль Штампфер, який приїхав до Києва, щоб прочитати курс про євреїв Східної Європи для слухачів магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, повідомляє Хадашот.

Штампфер зазначив, що ранньомодерні єврейські хроніки про часи Хмельниччини часто перебільшують розміри трагедії.

"Були можливості для порятунку, є відомості про безліч біженців, частина з яких після повстання повернулися в Україну, - сказав історик. - Цифри, які фігурують в хроніках - неймовірні. Як можна писати про 100 тисяч жертв? Така кількість євреїв просто не знайшла б собі місця в тодішній Україні, міста були крихітні".

За оцінками ізраїльського науковця, можна говорити про 10 тисяч загиблих - приблизно чверть єврейського населення України того часу.

Штампфер підкреслив, що євреї мирно жили пліч-о-пліч зі своїми сусідами упродовж багатьох років, але у хроніках про мирне життя не пишуть, а розповідають про війни і катастрофи.

"Що стосується єврейських громад Західної Європи, то у них після погромів, викликаних епідемією чуми, просто не було свого Натана Ганновера [автора хроніки про часи Хмельниччини - ІП], - додав історик. - Інакше ми б дізналися багато подробиць".

Науковець зазначив, що євреям у стосунках з українцями варто жити не тільки минулим: "Щоб побудувати майбутнє, необхідно забути щось з минулого. Безумовно, мова йде про страшну сторінку нашої історії, але вона перегорнута".

Читайте також інші матеріали ІП за темою "євреї"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".