Спецпроект

У Польщі проведуть "реконструкцію" Волинської трагедії

У містечку Радимно поблизу українського кордону 20 липня люди, одягнені у мундири УПА, проведуть, як наголошують організатори, "реконструкцію Волинської різанини".

Про це повідомляє Польське Радіо.

Організатором акції є товариство історичної реконструкції "X.D.O.K." із Перемишля.

Польський історик, професор Анджей Пачковський наголосив: "Це має той же зміст, що й реконструкція подій війни з людьми, яких палять у крематоріях".

Однак попри критику організація з Перемишля не здається.

"Ми у 2010 році організували велике історичне видовище під назвою "На нелюдську землю", - заявив голова "X.D.O.K." Мирослав Майковський. - Це стосувалося депортації поляків на Схід, але крім завантаження у вагони для худоби нам треба було показати увесь трагізм "Голгофи Сходу". І нам це вдалося зробити".

За словами Майковського, реконструктори не збираються демонструвати найбільш жахливих сцен: "А оскільки мої слова про те, що нічого страшного в цьому не буде, не переконують людей, то я просто запрошую на реконструкцію. І запевнюю, що ті, хто нас звинувачує у кровожерності, будуть розчаровані".

До ідеї реконструкції під назовю "Волинь-1943: жертви волають не про помсту, а про пам’ять", приєдналося міське управління культури міста Радимно (Ярославський повіт Підкарпатського воєводства, де до депортацій 1940-х років мешкали й українці).

Керівник управління Дорота Ґуня вважає, що в Польщі мало знають про волинські події 1943 року, а тому реконструкція виявиться добрим популяризатором цього.

"Ті глядачі, які спостерігатимуть за реконструкцією, я переконана, це в більшості люди, молоді люди, які не знають нічого про волинські події, - зазначила Ґуня. - Я думаю, що таку реконструкцію варто зробити, аби вшанувати пам’ять людей, що загинули тоді. 70-та річниця цих подій зобов’язує нас до цього. Питання – чому саме в Радимні? Я відповідаю: а чому б і ні?".

Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима звертає увагу, що реконструкції зазвичай проводяться в тих місцях, де події відбувалися.

На думку Тими, відтворення Волинського конфлікту у південно-східній Польщі, де, попри запевнення організаторів, пам’ять про польсько-українське протистояння є повсюдною, має зовсім інший контекст:

"Проводити реконструкцію на польсько-українському пограниччі, де конфлікт мав зовсім інший вимір і де його пам’ять не осмислена – це все одно, що створювати щось відірване від місцевого контексту, щось на зразок політичної акції або шоу, - зазначив Тима. - Важко уявити [тутешню] реконструкцію в контексті волинських подій. Це дуже делікатна тема, не тільки в контексті відносин народів, але і в контексті вшанування жертв трагедії.

Голова Об'єднання українців у Польщі підкреслює, що озвучена ідея заохотити молодь до вивчання історії волинських подій може призвести до зовсім інших результатів, адже є "приклади хоча б з 90-их років, коли до шкіл Перемишля було придбано книжки, що досить однобоко висвітлюють українсько-польське минуле".

"Це вагома зміна в дискурсі стосовно Волинської трагедії", - підсумував Тима.

Реконструкція Волинської трагедії в Радимні відбудеться 20 липня. Почнеться перед смерканням і буде тривати кількадесят хвилин. Буде підпалено декілька спеціально збудованих дерев’яних хат, що мають нагадувати село на Волині.

Місцева влада міста Стальова Воля підтримала ідею реконструкції волинських подій і виділила на її проведення 5 тисяч злотих (1,5 тисячі доларів). Патроном реконструкції буде Польське Радіо Ряшів. 

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали Волинську трагедію без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.