Спецпроект

Садиби Мурашка та Сікорського стануть музеями

За пропозицією УТОПІК та ІКОМОС в садибах Мурашка та Сікорського можливо створять музей та культурний центр.

Про це пише prostir.museum/ua.

Це питання було винесено в порядок денний спільного засідання колегії Київської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, членів бюро Українського Національного комітету ІКОМОС за участю Міністерства культури України, представників Мінрегіонбуду України, КМДА, Національного заповідника "Софія Київська" та громадських організацій м. Києва, яке відбулося 11 квітня 2013 р. в НЗ "Софія Київська".

З метою вирішення подальшої долі видатних пам'яток історії та архітектури, громадськості на розгляд було представлено три проектних пропозиції щодо реставрації та пристосування історичних садиб: родини Мурашків (вул. Мала Житомирська, 14), авіаконструктора І. Сікорського (вул. Ярославів вал, 15-б) і будинку по вул. Ярославів вал, 1.

За пропозиціями співдоповідача з цього питання, наукового співробітника відділу історичних досліджень заповідника Марії  Арсенян, на базі зазначених пам’яток (після їх реставрації, реабілітації та пристосування) пропонується створити культурно-мистецькі центри і музейні заклади відповідного спрямування тощо.

Усі представлені розробки були виконані колективом Національного заповідника "Софія Київська" на виконання рішень 36-ї сесії Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО з метою внесення пропозицій по охороні та збереженню буферної зони ансамблю споруд Софійського собору до Генерального плану м. Києва. Цю позицію цілковито поділяє Міністерство культури України.

В свою чергу, присутній на засіданні начальник Департаменту містобудування та архітектури КМДА, головний архітектор м. Києва Сергій Целовальник підтримав запропоновану розробниками концепцію та запропонував винести це питання на розгляд архітектурно-містобудівної ради м. Києва.

Теми

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.