Лук'яненко іде з політики

Дисидент радянських часів, лідер УРП Левко Лук'яненко прийняв рішення піти з політики.

Про це пише УП з посиланням на "Коммерсанть".

"На засіданні керівного органа — центральної ради — я склав із себе повноваження глави партії, оскільки вважаю, що я вже не в тому віці, щоб очолювати партію й продовжувати розбудовувати її",- заявив Лук'яненко.

За його словами, він залишається в статусі почесного голови УРП, а главою партії до проведення з'їзду був обраний глава громадської організації "Суспільна ліга Україна-НАТО" Сергій Джердж.

За словами Джерджа, УРП запропонувала Народному руху, Українській народній партії, Конгресу українських націоналістів і українській платформі "Собор" об'єднатися в "єдину потужну правоцентристську опозиційну партію".

Сам Лук'яненко заявив, що причиною його рішення про вихід з політики стала "системна бездіяльність" голови Київської міськорганізації УРП Павла Москаленка.

Читайте також: "Дружина Левка Лук'яненка про свого чоловіка"

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".