Спецпроект

"Хамелеон на полюванні" поповнив музей історії зброї в Запоріжжі. ФОТО

Стилет під назвою "Хамелеон на полюванні" тепер можна побачити в Запорізькому музеї історії зброї. Ініціатором його створення став директор музею В.Шлайфер.

Про це пише mv.org.ua.

Клинок зброї виготовили американські майстри, через те що в Запоріжжі немає фахівців такої високої кваліфікації. Інші деталі виробу виготовлені українськими умільцями.

Створювали ювелірно оброблений стилет близько півтора місяця. Як розповів В.Шлайфер, фігурка хамелеона з висунутим язиком виготовлена ​​зі збройової сталі, очі виконані з діамантів блакитного та зеленого відтінків. Композиція виробу досить проста: хамелеон розташувався на фрагменті скам'янілого дерева і намагається дістати своїм довгим тонким язиком муху. На звороті фрагмента дерева на цю муху готується напасти павук. Причому в черевці з бурштину у хижака видно застиглу там мошку.

"Хамелеон на полюванні"

"Небезпека нас підстерігає з усіх боків", - так прокоментував сенс ювелірної композиції стилета В.Шлайфер. "Для виготовлення одного з компонентів стилета я використовував невеликий фрагмент скам'янілого дерева. Цей матеріал нагадує про вічність порівняно зі скороминущим людським життям. Коли ще не було людей, в природі вже було все, як зараз: хтось полював, хтось рятувався".

За словами директора музею, хамелеон - ідеальний образ для рукоятки стилета. Використовувати його в збройовій справі Шлайфер вирішив після читання роману Андрія Куркова "Добрий ангел смерті", де хамелеон є одним з персонажів. За словами Віталія Шлайфера, "Хамелеон" ненадовго затримається в запорізькому музеї історії зброї. Шанувальники творчості зброяра вже проявили інтерес до нового експонату.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".